Донецький соціально-економічний район

Донецький кам’яновугільний басейн – основний постачальник енергетичного і технологічного палива для підприємств України. Кам’яновугільні поклади сучасної частини українського Донбасу займають велику площу в Дніпропетровській, Донецькій, луганські областях (понад 40 тис. км2 ). Родовища в басейні розміщені досить компактно. Найбільші з них зосереджені в центральній частині басейну, на межі Луганської та Донецької областей.

У розвитку вуглевидобувної промисловості в Донбасі треба більше орієнтуватися на нові родовища. Вони мають значно кращу якість вугілля. Вугільні запаси старого Донбасу за століття експлуатації значною мірою виснажені, а водночас розвідки надр довели, що є значні ресурси, що ще не експлуатуються. Тільки в районі Добропілля (Донецька область) відкрито стільки продуктивних пластів, що з них можна добути 4 млрд. т вугілля. Тут вже розпочато будівництво шахти “Добропільська капітальна”. Вона буде мати чотири стволи, які вийдуть на 16 робочих пластів, потужністю від 1 до 2 м. За якістю подібних їм в Донбасі нині немає. Вугілля тут коксівне, яке так потрібне у металургії та інших галузях. Нині поставлено завдання – на коксівних заводах розпочати виробництво моторного палива.

Великі перспективи Донбасу як паливної бази України пов’язані з видобутком не тільки вугілля, а й газу метану. Його прогнозовані запаси в басейні складають 1,3 трлн. м3 . На сьогодні це є основний ворог і найбільша небезпека для шахтарів (добре відомим є факт, що мільйон тон вугілля в Україні коштує три шахтарські життя).

Сьогодні вуглевидобувна промисловість Донецького соціально-економічного району знаходиться в негативному стані. Впродовж останніх десятиліть галузь активно занепадає, що приводить до зменшення видобутку.

Гірничовидобувна промило вість Донбасу справляє негативний вплив на природне середовище, зокрема на літогенну основу ландшафтів, що проявляється у порушенні земель і вилученні їх з сфери господарського використання, інтенсифікація несприятливих рельєфоперетворюючих процесів, забруднення водних джерел і порушення балансу підземних і поверхневих вод тощо.

Прямий вплив гірничого виробництва пов’язаний з порушенням ґрунтового покриву, зменшенням або скороченням сільськогосподарських і лісових угідь. Непрямий вплив проявляється через зміни режиму і стану поверхневих і підземних вод у зв’язку із підтопленням закритих шахт, збільшенням водозаборів у долинах річок тощо.

Встановлено, що на одну умовну шахту припадає близько 1 км2 зайнятих і порушених земель, зокрема майже половина – під будівельним майданчиками.

Породні відвали шахт і збагачувальних фабрик містять різні токсичні речовини, які зрештою потрапляють підземним або поверхневим стоком у водні басейни. При цьому особливо велику шкоду водоймищам завдає складування відвалів порід у ярах і балках.

Просідання, провалля і тріщини на поверхні землі утворюються якщо видобуток вугілля здійснюється без закладання породою виробничого простору на глибинах, вищих за безпечну глибину виробки. На шахтах Донбасу просадки й провалля трапляються при виробці пластів вугілля значно нижче за розраховану безпечну межу розробки.

Катастрофічні масштаби порушення території гірничодобувною діяльністю у Донбасі, посилені поширенням відходів хімічного виробництва, призвели до докорінних змін довкілля і зробили екологічну ситуацію неконтрольованою. Тому вивчення стану як окремих компонентів довкілля, так і природних систем в цілому та одержанні їхніх характеристик мають стати базою для оптимізації природокористування.

З вуглевидобутком в Донбасі тісно пов’язана електроенергетика. До 35% електростанцій України працюють на вугіллі Донбасу. Це є потужна складова господарського комплексу району, в якому зайнято понад 65 тис. працюючих. Електорогенеруюча компанія “Донбасенерго” виробляє до 30% електроенергії України і є однією з провідних енергосистем. Діє потужна лінія електропередач Донбас – Західна Україна. Тут розташована низка потужніх ДРЕС – Вуглегірська, Старобишівська, Слов’янська, Курахівська, Миронівська (Донецька область), Штерівська, Луганська, Лисичанська (Луганська область). Характерно, що в районах розташування електростанцій надзвичайно загострилась екологічна ситуація. До 25% забруднень атмосферного повітря в районі пов’язана з їх діяльністю.Металургія. За випуском чорних металів Донецький соціально-економічний район перебуває на другому місці в Україні після Придніпровського соціально-економічного району. Тут виробляють половину чавуну та третину всієї продукції металургійної промисловості України. Металургія району розвинулась на власних ресурсах коксівного вугілля і нерудної сировини та залізній та марганцевій рудах Придніпров’я. Супровідним факторами виступають мережа залізниць і шосейних доріг, джерела водопостачання, попит на метал, вторинна сировина та трудові ресурси.