Соціально-економічні чи природні передумови розвитку легкої промисловості
Фактором розміщення легкої промисловості є наявність жіночих трудових ресурсів. Виходячи з особливостей галузі, комплекси її підприємств створюються у кожному економічному районі з урахуванням головним чином споживчого фактора.
Усі галузі легкої промисловості /за винятком первинної обробки сировини/ за їх тяжінням до джерел сировини і районів споживання можна поділити на такі групи:
1. Галузі з одночасною орієнтацією на джерела сировини і на споживача - бавовняна, шовкова, вовняна, конопледжутова, трикотажна.
2. Галузі з орієнтацією на споживача - взуттєва, швейна.
3. Галузі з орієнтацією на джерела сировини - лляна, виробництво шкір хромового дублення та дубильних екстрактів.
Розміщення легкої промисловості вигідно поєднується з розмі¬щенням важкої промисловості, оскільки у виробництві предметів споживання зайняті здебільшого жінки, а у важкій промисловості-чоловіки. При розміщенні галузей враховуються забезпечення трудовими ресурсами, народногосподарські функції і територіальні особливості окремих економічних регіонів України. При будівництві нових підприємств, крім капітальних витрат, слід обов'язково враховувати витрати на соціальну інфраструктуру.
Легка промисловість тісно пов'язана із сільським господарством на стадіях первинної обробки сировини та з машинобудуванням й хімічною промисловістю, які постачають їй устаткування, барвники тощо.
У розміщенні хімічної промисловості відбулися зміни, зумовлені фактичною ліквідацією розвитку між сировинними районами і районами виробництва. Вовняне, бавовняне, шовкове, трикотажне виробництво орієнтується на сировину і споживача; взуттєве і швейне на споживача, лляне-на сировину.
У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належать первинна обробка текстильної сировини, потім бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, нетканих матеріалі, конопле-джутова, сітко-в'язальна, текстильно-галантерейна, трикотажна, валяно-повстяна підгалузі.
Текстильна промисловість України почала розвиватися ще до Першої світової війни .проте більшість підприємств були невеликими. Деяке пожвавлення її розвитку почалося у радянський період, коли старі підприємства було реконструйовано і збудовано нові у Києві, Полтаві, Одесі, Житомирі, а згодом великі бавовняні комбінати у Херсоні і Тернополі, камвольно-суконний - Чернігові, Дарницький (Київ) шовковий комбінат, Житомирський і Рівненський льонокомбінати, бавовнянопрядильні фабрики у Києві та Львові. Реконструйовано і збільшено потужності Чернівецького текстильного комбінату, Дунаєвецької (Хмельницька обл.) і Богуславської (Київська обл.) суконних фабрик. (дод.1)
Для бавовняної промисловості характерне віддалення від сировинної бази і навіть споживачів. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин з домішкою синтетичних і штучних волокон.
Основні бавовняні підприємства розміщені у Херсоні і Терно¬полі (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовнянопрядильний комбінат), Нововолинську (бавовняна фабрика), Полтаві (прядильна фабрика), Києві (ватноткацька) .Чернівцях, Івано-Франківську, Ко¬ломиї, Коростишеві та Радомишлі (ткацькі фабрики), Нікополі (ниткова фабрика). (див.дод.1)
Вовняна промисловість первинне обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не збереглося.. Як домішки використовують хімічні й синтетичні волокна, бавовну. Сучасні фабрики діють у Харкові, Одесі, Сумах, Дунаївцях (Хмельницька обл.), Богуславі, Кременчуці, Донецьку, Лубнах; у Луганську -тонкосуконна фабрика, Чернігові - камвольно -суконний комбінат і Кривому Розі-бавовнопрядильна фабрика.
У Києві, Богуславі, Черкасах і ряді міст Чернівецької і Закарпатської областей зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни й синтетичних волокон.Шовкова промисловість пов'язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець. Шовкова промисловість зосереджена у Києві, де виробляють крепдешин і крепжоржет з натурального шовку; у Києві і Черкасах випускають тканини із штучного і синтетичного волокон, у Луганську — меланжеві шовкові тканини. Спеціалізовані фабрики Києва і Лисичанська виготовляють шовкові тканини технічного призначення. (див.дод.1)