Соціально-економічні чи природні передумови розвитку легкої промисловості
Проте значні потенційні можливості галузі використовуються недостатньо внаслідок значних недопоставок сировини за міждер¬жавними угодами з країнами СНД, практично припинені імпортні поставки, які щороку становили 500 млн дол. США. Отримано лише 41,9 тис. т бавовни замість 77 тис.т. Поставляється в галузь менше, ніж потрібно, хімічних ниток і волокна) шубно-хутрової сировини, каучуків, синтетичних латексів, барвників та ін. Підприємства частково працюють на давальницькій сировині, щоб не простоювати, що призводить до збіднення українського ринку товарів. До того ж держави монополісти-постачальники основних видів сировини в Україну постійно підвищують ціни на них, внаслідок чого з початку 1993р. до початку 1995р. вартість продукції легкої промисловості зросла від 26 до 77 разів.
Споживчий ринок насичується за рахунок товарів імпортного виробництва, аналоги яких виробляються в Україні, тим самим звужуючи можливості реалізації вітчизняних товарів. Частка вітчизняних товарів у роздрібній мережі не перевищує 15-30%, решта - імпорт.
Через незахищеність вітчизняного ринку підприємства швейної промисловості змушені експортувати послуги з виготовлення швейних виробів.
Жодна галузь промисловості не може зрівнятися з харчопромом та легпромом щодо рівня задоволення населення, своєї віддачі та потенціалу економічного росту. Ні світовий ринок, ні Міжнародний валютний фонд, ніякі інші інвестори разом узяті не зможуть забезпечити таких вкладень, як власний народ. Бо якщо, навіть, в розрахунку на рік, у нашій країні буде спожито власних товарів на тисячу гривень на одну особу, то матимемо 50млрд. надходжень. [1]. Ця цифра говорить сама за себе.
2.Соціально-економічні і природні передумови розвитку легкої промисловостіНа структуру легкої промисловості мають вплив різні економічні та природні фактори, в тому числі наявний рівень розвитку продуктивних сил, темпи зростання або занепаду виробництва, рівень забезпечення сировинними та паливно-енергетичними ресурсами, інтенсивність реалізації досягнень науки і техніки.
Більшість підприємств легкої промисловості у кінці 80-х на початку 90-х років були модернізовані і оснащені сучасним зарубіжним устаткуванням. Саме це зумовило вітчизняним фабрикам отримати можливість животіти, працюючи з давальницькою сировиною.
Притягує західних партнерів дешева, досить кваліфікована робоча сила. Поставляючи сюди матеріали і лекала, іноземні фірми потім продають готову продукцію під своїми торговими марками. За толінговою схемою зараз працює більша частина швейних підприємств. І в основному тільки толінг дозволяє їм не скорочувати виробництво і зберігати робочі місця.
Однією із проблем легкої промисловості, що пов'язана з галузевою специфікою - відсутність коштів для сезон их закупок сировини.
Шкірсировиною легка промисловість у повній мірі не забезпечена у зв'язку з різким скороченням поголів'я скота, яке з 1990р. зменшилось більше ніж на 24 млн. (дод. 2)
Виробництво льону з 1990ð. скоротилося у сім разів. Уряд приймає заходи по забезпеченню текстильної промисловості вихідним матеріалом. Укладено міждержавну угоду з Узбекистаном на доставку 35 тис. т бавовноволокна на кліринговій основі. Намічається закупівля 5,6 тис.т бавовни у США. [6]
Як альтернатива зовнішнім закупкам проводиться експеримент, що призваний у перспективі забезпечити Українські текстильні та бавовнопереробні підприємства власною сировинною базою. Мова йде про вирощування українського хлопку. Сьогодні цією культурою засіяно 36 га, і в цьому році планується одержати біля 2 тис. т "білого золота". Передбачається у недалекому майбутньому одержати до 6-тис.т вітчизняної бавовни у рік із відповідним збільшенням посівних площ. Планується навіть будівництво бавовноочисного заводу.
Проте навіть при самому сприятливому розвитку подій вітчизняна бавовна у майбутньому не зможе вирішити сировинну проблему. Значно більші перспективи обіцяє спеціальна обробка (катанізація) споконвічне українського продукту - льону. Льон, який пройшов катанізацію, набуває багатьох властивостей бавовноволокна і може бути використаний на відповідних виробництвах. Уже сьогодні Херсонський бавовняний комбінат, наприклад, відсотків на 30 загружений льоном.
У розроблених проектах програм розвитку легкої промисловості України передбачено розширити сировинну базу та ліквідувати диспропорції в окремих підгалузях; розвивати машинобудування для легкої промисловості, а також механізм відновлення кооперативних зв'язків з країнами СНД. Відновити посіви бавовнику на півдні України, де він вирощувався ще в 30 — 50-х роках. Заслуговує на увагу також пропозиція українського науково-дослідного інституту текстильної промисловості та кількох інститутів України щодо вироблення технології виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробки на штучні волокна і нитки. Є програми розгортання виробництва барвників і дубильних речовин.