Соціально-економічні чи природні передумови розвитку легкої промисловості

З прадавніх часів людина не могла обійтись без одягу, взуття, посуду, тощо. Більше того, ці речі, які ми тепер називаємо товарами широкого вжитку, що вироблялись у давнину найпримітивнішим способом, дали поштовх на тільки для створення однієї з найпотужніших та найважливіших галузей (яку по іронії долі хтось назвав легкою) практично всього цивілізованого світу, а й життя і розвиток індустрії планети в цілому.

Легка промисловість - одна з найстаріших галузей народного господарства - створювалась протягом сторіч. Поштовх до її виникнення дали перші мануфактури.

Зародження легкої промисловості, і в першу чергу текстильної, спонукало до створення машинобудування, хімічної та інших галузей виробництва.

Загальновідомо, що витрати на створення одного робочого місця в легкій промисловості в десятки разів менші, ніж, наприклад, у металургійній, хімічній і багатьох інших фондо та наукомістких галузях. Тому економічне зростання більшості розвинутих країн світу, як правило, спиралось на виробництво товарів легкої промисловості, виготовлення і реалізація яких, при незначних капіталовитратах на створення робочих місць та низьких енерговитратах, приносило "швидкі" гроші, а крім того, забезпечувало зайнятість значної частини населення.Ще кілька років тому легка промисловість України майже повністю забезпечувала потребу республіки в товарах першої необхідності і завдяки швидкому обороту капіталу поновлювала п'яту частину державного бюджету. Ця галузь забезпечувала роботою і відповідно, доходами близько 1 млн .чол., тобто 5% працездатного населення України, в тому числі на підприємствах легкої промисловості понад 500 тис.чол., системи побутового обслуговування та місцевої промисловості - понад 100 тис.чол., у сільському господарстві, у видобувній та хімічній галузях, які поставляють підприємствам легкої промисловості льон, вовну, шкіру, штучні волокна, хімічні матеріали, каоліни та інше,- понад 200 тис., у торгівлі - понад ІООтис.чол. Завдяки високій рентабельності виробництва товарів легкої промисловості, що становила від 20 до 50%, прибутками підприємств галузі постійно дотувались інші галузі народного господарства, а в багатьох районах та областях вони були основою для формування місцевих бюджетів і утримання соціальної сфери. З таблиці "виробництво товарів легкої промисловості" видно, що у 1992-96 рр. виробництво основних видів товарів народного споживання значно знизилося.

Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а промисловість — кордом, технічними тканинами та ін.

Легка промисловість - це багатогалузевий комплекс, який включає 25 підгалузей, майже 600 підприємств і організацій. По класифікації до легкої промисловості відносяться: текстильна промисловість (бавовняна, лляна, вовняна, шовкова), трикотажна, швейна, шкіряна, хутрова, взуттєва та інші галузі. У структурі легкої промисловості ведуче місце займає текстильна промисловість.

Бавовняна промисловість для виробництва тканин є першою серед галузей текстильної промисловості.

Вовняна промисловість - одна з найстаріших підгалузей тек¬стильної промисловості. Вона виробляє 7,0% усіх тканин України. Шовкова промисловість виробляє 20,5% усіх тканин України. Лляна промисловість розвинулася в Україні за радянський пе¬ріод. Вона випускає 7,3 % тканин країни.

Трикотажною промисловістю України вироблено в 1996 р. 27,0 млн шт. трикотажних виробів. За 1985—1996 рр. виробництво зменшилося в 12 разів, в зв‘язку з ускладненням міждержавних поставок сировини, які прямо впливають на цю підгалузь.

Швейна промисловість донедавна на 90% задовольняла попит населення України на готовий одяг, білизну та іншу продукцію (дод. 5).

Шкіряно-взуттєва промисловість після текстильної є найважливішою підгалуззю легкої промисловості.

Виробничий потенціал легкої і текстильної промисловості України давав можливість виготовляти 11,3 кв. м тканин, 5,6 пари панчішно-шкарпеткових і 2,9 шт. трикотажних виробів, 2,0 пари взуття на кожну людину. (дод. 5)

У галузі легкої промисловості налічується 754 виробничих під-приємства, з них 144 у 1995 р. були ще державними, 609 -колективними.