Теорія походження релігії
Теорія прамонотеїзму. Автор цієї теорії католицький монах і етнограф А. Ланг (1841—1912) переконував, що люди споконвіку визнавали існування єдиного Бога. Ця віра виникла з розмірковувань первісної людини щодо своєї творчої діяльності та з традиції батьківської влади в родині. Ланг пов'язував зародження релігії з періодом розвинутого патріархату, але історія свідчить, що вона іс¬нувала ще за часів матріархату.
Магічна теорія. Вона постала в намаганнях англійсь¬кого етнографа, історика, релігієзнавця Джеймса-Джорджа Фрезера пояснити духовний розвиток людства як процес, що проходить три стадії: магії, релігії, науки. Основу пер¬вісної релігії, на його думку, становить магія, що впливає на волю надприродних сил. Людина спочатку намагаєть¬ся боротися за свій добробут з допомогою магічних засо¬бів, але, впевнившись у їхній неспроможності, вдається до релігії, яка виникає з магічних образів. Переконавшись згодом у безсиллі релігії, людина «винаходить» науку. Звідси випливає, що магія, релігія і наука є елементами одного ряду. Насправді — це різні сфери мислення і га¬лузі діяльності людей.Психологічна теорія. В основу її взято тезу, що заро¬дження релігії зумовлене особливостями природи люди¬ни, її започаткував австрійський психолог, автор теорії психоаналізу 3. Фрейд. Релігія, згідно з його вченням, є наслідком психічних переживань людини в стресовій си¬туації. Духовний світ первісної людини подібний до сві¬торозуміння душевнохворого, бо він, як і первісна людина, вірить у силу своїх ідей. Тому психічне передує соціально¬му, зумовлює, визначає його, а значить, психічне сприйнят¬тя світу первісною людиною є джерелом її релігійного світорозуміння.
5. ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ
Функції релігії — способи, рівень, напрями впливу релігії на соці¬ум, його структурні елементи, особистість.
Функції релігії тісно пов'язані із структурою релігії, кожен елемент якої визначає їх специфіку, дають змогу глибше, всебічніше пізнати її особливості, вплив на соціум. Вони виявляють себе явно чи приховано (латентно), по¬стійно чи тільки на певних етапах історії, виражаючи мож¬ливості релігії та її роль у суспільстві. Якщо функції ре¬лігії окреслюють і характеризують форми, способи, напря¬ми, рівень впливу релігії в суспільстві, то роль релігії є наслідком реалізації релігією своїх функцій.
Релігія задовольняє різноманітні потреби людини, але жоден із соціальних феноменів не здатен замінити її. Саме це і визначає особливість її функцій, серед яких виділяються: компенсаційна, терапевтична, втішальна, світоглядна, ре¬гулятивна, комунікативна, інтегративна, дезінтегруюча, ідеологічна, політична, правова, культуроформуюча, легітимуюча. Це дає підстави стверджувати, що релігія є поліфункціональ-ним феноменом. Кожна із функцій релігії є відображенням духовних потреб, інтересів індивідів, спільнот.
Компенсаційна функція. Вона є своєрідною реакцією на різноманітні переживання людини, забезпечуючи про¬цес розв'язання в трансцендентному вимірі життєво важ¬ливих суперечностей і проблем людського буття. Релігія психологічно компенсує обмеженість, безсилля, залежність людей від об'єктивних умов існування, наповнює змістом сенс їхнього життя, впливає на ціннісні орієнтації, систему ідеалів, цілеспрямування.
Терапевтична, втішальна функції. Вони тісно пов'я¬зані з компенсаційною, оскільки забезпечують зняття пси¬хологічної напруги, відчуття невизначеності й тривоги на індивідуальному рівні, збереження внутрішньої рівноваги, душевного спокою, емоційного, соціального оптимізму. За¬безпечується вона внаслідок спілкування між віруючими, між віруючими і священнослужителями в процесі куль¬тових церемоній тощо.
Світоглядна функція. її особливість полягає у вироб¬ленні своєрідної сукупності поглядів, оцінок, норм, устано¬вок, які визначають розуміння людиною світу, орієнтують і регулюють її поведінку.
Залежно від способів та аргументів, завдяки яким лю¬дина пояснює світ, її світогляд може бути філософським, міфологічним або релігійним. Релігійний світогляд вклю¬чає в систему «людина — світ» комплекс надприродних істот, зв'язків і відносин, прагне пояснити події, явища зем¬ного буття впливом потойбічних, надприродних сил. Від¬повідно до цього він розглядає і смисл життя, усвідомлен¬ня якого додає людині сил у подоланні життєвих проблем, навіть і в сприйнятті смерті. Кожна релігія по-своєму тлу¬мачить цю проблему, але всі визнають те, що земне життя людини є лише фрагментом її буття, яке після смерті про¬довжується у потойбічному світі.
Регулятивна функція. Виявляється ця функція в регу¬люванні соціальних відносин, вчинків віруючих через сис¬тему заборон, табу, санкцій, стосуючись не лише їх поведін¬ки в суспільстві, але й у сім'ї, інтимній сфері. З цієї точки зору релігія є ціннісно-орієнтаційною і нормативною систе¬мою. Водночас кожна релігія має свою систему цінностей, які ґрунтуються на особливостях її віровчення.