Суб’єкти сучасної Української політики в Інтернет та вплив мережі на формування їхнього політичного іміджу

Шановні читачі сторінки!

Я готовий вести діалог з кожним, кому не байдужа доля України, про те, що може принести добробут і щастя широким верствам населення, дати те життя, якого ми варті.

Зараз потрібно думати й працювати разом!

Перед (а точніше, вище) цим прочитавши:

Михайло Антонович ПАВЛОВСЬКИЙ, народний депутат України, доктор технічних наук, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки й техніки України, тричі лауреат Державних премій. І те, що ми вже 3259 відвідувач цієї сторінки.

Навігація по сайту не переобтяжена графікою, але, не зважаючи на це, цілком зручна. Перщий розділ – Новини. Але там знаходяться три публікації про нього датовані 1999 роком – отже новинами це назвати важко. Наступний розділ своєю назвою передбачає відповідь на питання «Що робити?», та відвідавши його ми знайомимося з баченням Павловським перспективи розвитку країни, що зробити для покращення становища, та за для чого це взагалі робити. Є також розділ присвячений думкам різних людей про нього, окремий розділ присвячений публікаціям, але ознайомитися з ними (на відміну від сайту Матвієнка) не має можливості – це просто список з зазначенням видання та дати виходу. Цей ресурс також можна віднести до групи постійних, але, нажаль, не оновлюваних – останнє оновлення його відбулося 2 лютого 1999 року. Не можна сказати, що він створює якесь позитивно враження. Антипатія виникає вже від самого початку і вже не зникає. Наприклад, біографія – ядро будь якого сайту людини – політика за мету якого є створити гарне враження на відвідувачів своєї сторінки. Ось як вона подається у Павловського:

Відомий український вчений Михайло Антонович ПАВЛОВСЬКИЙ народився 1942 року в селі Ружичне на Хмельниччині. Шістнадцятирічним юнаком з золотою медаллю закінчив середню школу і поїхав до Києва - став студентом КПІ (інститут закінчив з відзнакою), у 25 років - кандидат технічних наук, у 35 - доктор технічних наук, у 55 - доктор економічних наук. Відомий вчений, як у галузі технічних наук так і в економіці: опублікував 20 монографій і більш 350 статей, підготував 10 докторів та 50 кандидатів наук, професор, академік, Віце-президент АТНУ, лауреат державних премій УРСР, СРСР, України, Заслужений діяч науки і техніки України, його докторська дисертація з економіки вперше на просторі СНД присвячена соціально-економічним проблемам економіки перехідного періоду. Здібний організатор: творець власної наукової школи з гіроскопів, навігаційних приладів і комплексів, ініціатор заснування в Національному технічному університеті (КПІ) факультету авіаційних та космічних систем, деканом якого він є;

директор науково-дослідного інституту проблем механіки "РИТМ", який займається дослідженням та виробленням найсучасніших приладів і систем керування аерокосмічними об’єктами; працював міністром промисловості України (1992 р.).

Віце-президент Академії технологічних наук України;

Вагомий політик і державний діяч: після першого обрання в парламент стає яскравою політичною фігурою, яку поважають навіть супротивники: Протягом 1994-98 рр. був Головою комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики і безпеки. Під його керівництвом в Україні створені основи ядерного законодавства. Протягом 1994-98 рр. виступив 36 разів на сесіях, зробив найбільше депутатських запитів, автор п'яти прийнятих законопроектів, вніс понад 100 пропозицій до законопроектів, опублікував 50 статей з економіки та політики. Автор проекту Закону України "Засади внутрішньої економічної політики України на перехідний період"• у березні 1998 року виборці Хмельниччини в друге довірили Михайлу Павловському захищати їх інтереси у парламенті країни. Зараз Михайло Антонович очолює підкомітет Верховної Ради України, а також парламентську групу по зв'язкам з Китаєм. у березні 1999 року М. Павловський був обраний Головою Всеукраїнського об'єднання "Шлях України". Від перших днів незалежності академік Павловський як вчений та державний діяч багато сил та енергії віддає державному самоствердженню України. В його наукових працях введено нове поняття "Стійкості економічної системи" , отримана нова формула для інфляції в умовах нестабільної економічної системи, сформульовані закони розвитку і деградації ринку, запропонована паралельна трьохфазна стратегія економічного розвитку та ідеологія прогресивних реформ для України.

На мою думку, така біографія може бути вміщена на будь якому ресурсі присвяченому політиці, але ніяк не на власному ресурсі – тут вона виглядає як «реклама» від першого лиця, що створює цілком негативне враження про людину, що, звичайно, не сприяє покращенню іміджу. Цілком протилежне враження виникає від перегляду сайту Володимира Олійника.