Суб’єкти сучасної Української політики в Інтернет та вплив мережі на формування їхнього політичного іміджу

(http://www.matvienko.kiev.ua/)

Дизайн цього сайту відповідає основним стандартам загально визнаним в Інтернет, отже можно сказати, що сайт робила людина або студія яка розуміла що та для чого вона робить. Трохи гірші справи зі змістом – Дуже багато розділів присвячено партії “Собор” (хоча сторінка офіційно присвячена саме політичному діячу), до того ж написано це все дуже сухо й коротко, навіть занадто офіційно. В структуру навіть включено текст заяви для вступу до партії. Окремий розділ присвячений діяльності Матвієнко в різних закладах та установах. Є також окремий розділ фотоархіву, що охоплює весь період життя. Також окремим посиланням виділено розділ публікацій, де окреме місце присвячено саме Інтернет публікаціям (до речі небагато політичних сайтів мають такі посилання). Також є так званий “прес-центр”, але при перевірці виявляється, що це звичайна гостьова книга, до того ж і не оновлювана досить таки давно. Цей сайт можна віднести до групи “постійних” сайтів, тобто сайтів які були створені для постійного існування в мережі, на відміну від, так би мовити, “рекламних”, які були створені саме перед виборами кандидатами на пост Президента України. Дизайн сайту, його вміст, свідомо та підсвідомо впливають на сприйняття користувачем власника цього ресурсу, і, звичайно ж, окреме місце займає його біографія – звичайно це перше на що звертає увагу людина яка прийшла з метою дізнатися про людину. Ось як подається біографія Анатолія Матвієнка:

Анатолій Матвієнко народився 22 березня 1953 року в містечку Бершадь Вінницької області. Батько - Сергій Кузьмович – працював до виходу на пенсію робітником на Бершадській меблевій фабриці, мати - Марія Павлівна - працювала на тому ж підприємстві бухгалтером. З 1960 по 1970 рік Анатолій Матвієнко навчається у Бершадській середній школі. Після її закінчення вступає до Львівського сільськогосподарського інституту на факультет механізації сільського господарства. Тут він здобув спеціальність інженера - механіка. Навчався відмінно, був одним з претендентів на Ленінську стипендію, але не отримав її через те, що виступив з різкою критикою комітету комсомолу інституту. У роки навчання активно займався науковою роботою. Виступав за футбольну команду інституту. На п'ятому курсі одружився. Дружина Ольга також навчалася у Львові. Після закінчення інституту в 1975 році молоде подружжя Матвієнків повертається до рідної Бершаді. Анатолій починає працювати інженером у шляховому управлінні. У 1976 році в сім'ї Матвієнків народився син Віктор. У 1977 році молодь Бершадського району обирає Анатолія Матвієнка першим секретарем райкому комсомолу. У 1980 році він був обраний другим секретарем Вінницького обкому комсомолу. Сім'я Матвієнка переїздить до Вінниці, де отримує першу власну квартиру. У 1981 році у Матвієнків народжується другий син - Павло. У 1985 році Анатолій Матвієнко обираний секретарем ЦК комсомолу України. У 1988 році він вступає до аспірантури Вищої партійної школи і готує дисертацію з проблем економіки. У 1989 році на перших альтернативних виборах з кількох кандидатур Анатолій Матвієнко обирається першим секретарем ЦК комсомолу України. У 1990 році Анатолій Матвієнко обираний народним депутатом України по Бершадському виборчому округу. У Верховній Раді 12-го скликання він очолює Комісію у справах молоді. У 1994 році Анатолій Матвієнко створює Фонд підтримки розвитку мистецтв, діяльність якого була спрямована на матеріальну допомогу молодим талановитим особистостям і творчим колективам. У 1995–1996 роках Анатолій Матвієнко - заступник Голови Народно-демократичного об‘єднання “Нова Україна”. У лютому 1996 року створюється Народно-демократична партія, Анатолія Матвієнка обирають її Головою. Вперше в історії України Анатолій Матвієнко намагається створити масову партію, яка сполучала б публічних політиків першої демократичної хвилі, прагматиків-бізнесменів та кращу частину чиновництва. На другому з’їзді НДП у червні 1997 року він виступає з різкою критикою корумпованого прем’єр-міністра України П.Лазаренка. Всупереч власній волі Президент Л.Кучма змушений звільнити прем’єра. У червні 1996 Анатолій Матвієнко призначається головою Вінницької облдержадміністрації і працює на цій посаді до квітня 1998 року. За рахунок наведення елементарного порядку йому вдається суттєво покращити економічну ситуацію в області. На виборах 1998 року до Верховної Ради України 14 скликання Анатолій Матвієнко знову перемагає в одномандатному окрузі, який охоплює п'ять районів Вінниччини, і, прийшовши у парламент, очолює фракцію НДП. 15 травня 1999 року на IV з‘їзді НДП Анатолій Матвієнко добровільно склав повноваження Голови партії та вийшов з її лав, не погодившись з прийнятим внаслідок грубого тиску з боку виконавчої влади рішенням з‘їзду підтримати нині діючого Президента Леоніда Даниловича Кучму на президентських виборах у жовтні 1999 року. Сьогодні народний депутат України Анатолій Матвієнко є Головою УНП "СОБОР".Викладено коротко й офіційно, саме для того щоб задовольнити цікавість конкретного користувача, отже в цілому цей сайт створює цілком позитивне враження. Але має він і певні недоліки – як і більшість (нажаль) сайтів він не оновлювався вже досить таки давно.

Наступним мною було розглянуто сайт Михайла Павловського.

(http://www.pavlovsky.kiev.ua/)

Його дизайн, м’яко кажучи, не є найкращим з усіх розглянутих.

Але не зважаючи на те, його зміст (який, до речі, подано на трьох мовах, чого я не побачив на жодному крім цього) цілком відповідає своєму призначенню. На першій сторінці ми бачимо фотографію (нажаль не дуже якісну) самого Павловського та його звернення до відвідувачів: