Аналіз методологічних аспектів універсальних виборчих технологій та регіональна специфіка їх застосування
7. Проблема щирості відповідей
Щирість респондентів при заповненні анкети може істотно варіюватися в залежності від країни або регіону проведення дослідження.Приклад. Так, у Казахстану жителі можуть розпитувати інтерв'юера, як з його погляду буде правильно відповісти на те або інше питання, оскільки упевнені, що всі дані одержать місцеві органи влади. От думка одного з експертів: «У Середній Азії соціологічні дослідження, по-моєму, проводити даремно. Якщо росіяни та українці часто брешуть, тому що побоюються соціологів, і все частіше ідуть від відповіді, то там корінне населення просте не буде відповідати на питання, якщо влада не дасть дозволу на те, щоб них опитували. А якщо такий дозвіл дадуть, те вони будуть давати тільки політкоректні відповіді. Тому там просто даремно опитувати».
Приклад свідомого перекручування відповідей – Приморський край у Росії, де в депутата Держдуми Віктора Черепкова у Владивостоку сформоване «ядро фанатів», близько 50 тис. чоловік. Черепків настроїв своїх прихильників на свідому неправду інтерв'юерам: вони завжди занижують рейтинг Черепкова.
8. Рівень громадянської активності
Наприклад, у Великобританії соціологічні центри (MORI) активно використовують метод опитування поштою, розсилаючи респондентам анкети для заповнення, що значно скорочує витрати на проведення досліджень, а якість інформації підвищується. Однак у Росії ця процедура працювати не може в силу низького рівня цивільної активності, що виявляється в соціальній апатії, індиферентності.
9. Необхідність залучення місцевих кадрів
Доставка інтерв'юерів з іншої країни стала б для виборчої кампанії воістину «золотою». Тому необхідно залучати місцеві кадри. Наприклад, у Грузії або Казахстані опитування проводиться силами місцевих інтерв'юерів тому, що приїжджі не можуть так швидко ввійти в контакт із жителями.
В Україні має значення навіть те, з якого міста приїхали інтерв'юери: вони повинні бути не тільки українцями, але бути, приміром, не зі столиці, тому що в ряді регіонів люди з Києва можуть сприйматися негативно. У Латвії якщо інтерв'юер звертається до респондентів-латишів російською мовою або із сильним акцентом, йому не удасться ввійти в довіру й одержати достовірні відповіді.
10. Низький рівень вербалізації політики
Таке обмеження характерне для закритих країн або регіонів (наприклад, Казахстан, Башкортостан), де виборці не звикли аналізувати й обговорювати політику.
11. Використання адміністративного ресурсу
У тих випадках, коли влада протидіє проведенню опитувань адміністративними методами, як це було, наприклад, на останніх виборах президента Башкирії, можуть застосовуватися тільки окремі їхні види, такі як опитування по телефону.
12. Традиції і звичаї
Наприклад, у Грузії інтерв'юера, що приходить і починає задавати питання, з великою часткою імовірності запросять до столу і наллють вина, а відмовити хазяїну значить виявити неповагу. А якщо соціолог попадає у високогірне селище, у якому грають весілля, то в кращому випадку його відтіля випустять дня через 4 з 2-3 заповненими опитувальними аркушами і сильним головним болем.
Важливо відзначити, що переважна більшість російських консультантів, беручи участь у закордонних проектах, воліють замовляти опитування місцевим фахівцям, оскільки ті мають постійні кадри інтерв'юерів, що володіють мовою і уміють ввійти в контакт із жителями. В особливих випадках замовляють опитування у великих російських центрах.
Це необхідно тоді, коли потрібно верифікувати дані, отримані місцевими соціологами, або проконтролювати процес (центри виконують функцію супервайзера, забезпечують координацію роботи і методологічний стандарт).