Політичне співробітництво України з країнами Центрально-Східної Європи в 1990-х роках
ВИСНОВОК
МАЄ ВІДПОВІДАТИ ЗАВДАННЯМ, ЯК ЇХ БУЛО РЕАЛІЗОВАНО І ВІДПОВІДАТИ ВИСНОВКАМ ПІСЛЯ РОЗДІЛІВ, АЛЕ НЕ ПОВТОРЮВАТИ ЇХ ДОСЛІВНО!!!!!!!!!
Правові засади включення України в міжнародні стосунки як повноцінного рівноправного суб’єкта були закладені в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. Декларація розкрила зміст діяльності України як суб’єкта міжнародного права, визнала приорітет норм міжнародного права перед нормами національного права. Вперше було проголошено, що відносини України з іншими радянськими республіками ще існуючого тоді СРСР будуються на основі договорів, укладених на принципах рівноправності, взаємоповаги і невтручання у внутрішні справи. Це вже були перші спроби політичного співробітництва України.
Якщо ж брати до уваги географічне положення, то звичайно, що основна зовнішньополітична діяльність нашої країни спрямовувалося на налагодження політичних відносин з країнами-сусідами, до яких і належать країни Центрально-Східної Європи.
У результаті опрацювання матеріалів даної теми, я визначила особливості розвитку Української держави і її місце на міжнародній арені, а також пріоритетні напрямки ВКАЗАТИ, ЯКІ ПРІОРИТЕТНІ, ЯКЩО ЦЕ ДОСЛІДЖЕНО зовнішньополітичної діяльності України протягом 1990-х рр., дослідила залежність України від посткомуністичних країн, прослідкувала розвиток країн Центрально-Східної Європи у порівнянні з Україною, дала загальну характеристику політичного співробітництва України і визначити роль України на східноєвропейському просторі і проаналізувала відносини України з декількома країнами Центрально-Східної ЄвропиЯКИМИ, В ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ ПО 1-3 РЕЧЕННЯ. Тобто виконала всі завдання, що були поставлені на початку роботи.
Отже, робота описує політичне становище України в кінці XX ст., а також її співробітництво з країнами посткомуністичного простору і роль нашої держави на міжнародній арені, а саме в Центрально-Східній Європі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
1. Акт проголошення незалежностіУкраїни від 24 серпня 1991 року.
2. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», прийнятий 31 травня 1997 р.-К.-1998р.
Гаврилишин Б. Україна і Росія у світовому контексті // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №10 – С. 3-7.
3. Дещинський Л. Є. Міжнародні відносини України: Історія і сучасність. 2. – Львів: Бескиди Біт, 2004. – 320 с.
5. Енциклопедія українознавства. Словникова частина: у 4-х т. / Гол. ред. В.Кубійович. - Париж; Нью-Йорк: Молоде життя. 1988-1996. – 560 с. ВКАЗАТИ, ЯКИЙ ТОМ ВИКОРИСТОВУВАВСЯ
6. Зовнішня політика України в умовах глобалізації 1991-2003: Анотована історична хроніка міжнародних відносин – К.: Генеза, 2004. – 616 с.
7. Історія України / Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. – Львів: Світ, 1996. – 488 с.
8. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій. – Львів: Світ, 1995. – 144 с.
9. Колодій А. Політологія.. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
10. Краківський З. Становище України в сучасному світі // Державність. – 1991. – №3. – С. 27-32.
11. Литвин В. Українсько-словацькі відносини: історія та сучасність // Голос України. – 2003. – 4 жовтня – С. 4-512. Олійник О. СНД: Перспективи і реалії // Урядовий кур’єр. – 2000. – 27 січ. – С.3
13. Основи політичної науки: Курс лекцій / за ред. Б. Кухти. – 4 ч.: Міжнародна політика. – Л.: Кальварія, 1999, - 436 с.