Основні теорії політичних систем

Політична система лише тоді може забезпечувати віль¬ний розвиток особи і суспільства, коли її інститути функ¬ціонують у рамках правової системи.

До недоліків правової системи України можна віднести:

•повільне і суперечливе втілення норм Конституції у законодавчі акти;

•затягнутий процес реформування судової влади як ос¬новного механізму захисту конституційних прав громадян;

•відсутність чіткої субординації між правовими актами, законами і підзаконними актами;

•відсутність нових правових кодексів (Цивільного, Кри¬мінального), які б відповідали Конституції та міжнародним стандартам;

•відсутність цілісної концепції реформування правової системи (у правовій системі домінують інтереси державної бюрократії, фінансової і комерційної олігархії, а не су¬спільні);

•надмірне поширення підзаконних актів (урядових, відом¬чих) як джерел права;

•непрямий характер дії законів, коли для їх застосуван¬ня використовують цілий пакет підзаконних актів;

•нерівномірну урегульованість законодавством різних сфер суспільного життя;

•недостатню розробку механізму реалізації закону і відпо¬відальності за його порушення;•недосконалу процедуру підготовки та прийняття зако¬нодавчих та інших нормативно-правових актів;

•відставання за кількістю юристів від передових країн Заходу;

•правову неграмотність і правовий нігілізм грома¬дян і політичної еліти.

Основна причина недосконалості політичної системи полягає в тому, що політичні сили керуються у своїй діяль¬ності не правовими нормами, а груповими інтересами. Коли та чи інша політична партія порушує свої програмні засади і статутні норми, вона не зможе на рівні державних органів твердо дотримуватися правових процедур. Правовий про¬грес залежить від правової культури суспільства, розгортан¬ня конкуренції, становлення середнього класу, для якого правовий хаос несумісний з нормами буття.

Проаналізувавши функції сучасної політичної системи в Україні, можна визначити її типологічні ознаки. З погля¬ду формаційного підходу, політична система України є пост¬комуністичною, де в еклектичній формі поєднуються еле¬менти старої командно-адміністративної, мафіозної та су¬часної демократичної систем.

До елементів командно-адміністративної системи можна віднести:

•збереження структури і функцій старого адміністра¬тивного апарату;

•довготривале функціонування радянської представниць¬кої системи;

•модифікація ознак тоталітарної культури у вигляді нетерпимості,

двомірної оцінки дійсності, догматизму і ру¬тинності;

•пристосування ряду форм і процедур радянської систе¬ми права до ринкових умов.