Основні теорії політичних систем

•державна влада як найбільш суттєва ознака державної ор¬ганізації має таку політико-правову властивість, як суверенність, що дає можливість визнавати державну владу верховною над проявами інших форм публічної влади всередині країни, що тягне за собою право визнавати недійсними будь-які протизаконні рішення інших суб'єктів політичної системи, та незалежною у міждержавних стосунках;

•видає загальнообов'язкові правила поведінки, насамперед у формі законів, а також інших нормативно-правових актів, дово¬дить їх до реалізації. Звичайно, політичні партії також можуть приймати свої акти-статути, програми, поточні рішення, але ці документи мають лише внутрішнє значення, поширюються тільки серед їх членів, доводяться до реалізації організаційними засоба¬ми партії та виховною роботою;

•має постійний професійний апарат для здійснення управ¬ління суспільством, у якому працюють спеціально підготовлені для такої діяльності кадри — державні службовці. Для їх професійно¬го навчання та підготовки функціонує розгалужена система підго¬товки та підвищення кваліфікації працівників державного апарату. Статус державних службовців і питання проходження ними служби в державних органах регулюються спеціальним законо¬давством;

•володіє монополією на легальне застосування насилля, яке здійснюється за допомогою збройних сил та інших «матеріальних придатків влади» — установ для утримання засуджених тощо. На цю обставину яскраво вказував відомий німецький соціолог XX століття М. Вебер, який зазначав, що не може існувати соціо¬логічного визначення держави через її функції чи напрями діяль¬ності, оскільки вона може займатися різноманітною діяльністю відповідно до обставин, що склалися в конкретно-історичній ситу¬ації, але завжди за будь-яких обставин і в будь-які часи держава володіє монополією на насилля, застосування примусових заходів.

2. Сутність, структура та функції політичної системи

Політична система, як і економічна, правова, духовна, а також соціально-класова системи, є під¬системою суспільства. Якщо істотною ознакою еко¬номічної системи є власність, правової — правові норми як регулятори суспільного життя, духов¬ної — формування цінностей, відтворення особис¬тості, адекватної цим цінностям, то істотна озна¬ка політичної системи полягає у формуванні та здійсненні політичної, державної влади. Саме владні відносини характеризують політичну сис¬тему.

На відміну від інших систем, особливості полі¬тичної системи полягають у тому, що:

•вона володіє монополією на владу в масштабах усього суспільства;•визначає стратегію суспільного роз¬витку загалом і економічну, соціальну, культурну та зовнішню політику зокрема;

•визначає і репрезентує інтереси панівних соціальних груп або всього суспільства на державному рівні;

•забезпечує політичне та адміністративно-дер¬жавне управління суспільними процесами;

•сприяє стабілізації або дестабілізації суспіль¬ного життя;

•формує правову систему і функціонує в її рам¬ках або виходить за межі правового поля.

Одні політологи поняття «політична система» ототож¬нюють з політичним режимом цієї системи, інші — з полі¬тичною організацією, треті значно розширюють обсяг і зміст поняття «політична система», включаючи до її структури елементи, які не можна вважати власне політичними.

Загалом політична система — це сукупність інсти¬тутів, які формують і розподіляють державну владу та здійснюють управління суспільними процесами, а також репрезентують інтереси певних соціальних груп у рамках відповідного типу політичної культури.

Політична система має свою структуру, це:

•політичні відносини,