Основні теорії політичних систем

•політичні інститути (організації),

•політичні і правові норми,

•політична свідомість,

•політична культура.

У структурі політичної системи можна виділити ряд структурних рівнів:

інституціональний (організаційно-нормативний), який розкриває характер функціонування основних інститутів політичної системи;

процесуальний — характер групових і масових суб'єктів політики;

інтеракціоністський — характер взаємодій на міжособистісному, груповому та інституціональному рівнях.

Для того, щоб виділити структурні елементи політичної системи на інституціональному рівні, необхідно насампе¬ред дати відповідь на такі питання: як здійснюється дер¬жавна, регіональна і місцева влада, які механізми формування цієї влади, якість ментальних і діяльно-практичних компонентів політичної системи.

Відповідаючи на них, виділимо такі структурні елемен¬ти: держава, регіональні та місцеві органи самоврядування, партійна система, виборча система, політична культура.

Інтеракціоністський рівень структури політичної сис¬теми включає сукупність різних форм взаємодії (співпраці, консенсусу, конкуренції, конфлікту).

З позиції цього підходу можна виділити змістові ком¬поненти політичної діяльності. Запропонована нами струк¬тура політичної системи дає змогу згрупувати різноманітні політичні явища і процеси в єдину цілісну систему, роз¬крити її структурний і функціональний характер як на макро-, так і на мікро рівнях, тобто на інституціональному, міжособистісному і груповому рівнях.

Політична система в суспільстві виконує ряд функцій: владно-політичну, національної інтеграції, стабі¬лізації соціально-політичного життя, соціально-політичної модернізації, управління, правову.

Владно-політична функція. Суть її зводиться до меха¬нізму формування, використання і підтримки влади відпо¬відно до рівня політичної культури та інтересів суб'єктів політичного процесу.

Механізм розподілу влади в політичній системі зале¬жить від типу політичного режиму, змісту форм взаємодії суб'єктів політичного процесу, а також від ступеня цивілі¬зованості інших систем суспільства, геополітичного ста¬новища, тенденцій світового розвитку.

Політична система з точки зору механізму формування влади може характеризуватися:

1) рівновагою жорсткої конкуренції і конструктивної співпраці у здобутті та використанні влади;

2) дисбалансом розподілу влади між офіційними дер¬жавними чинниками й прихованими інтересами;

3) недорозвинутими формами конкуренції та співпраці;

4) відсутністю рівних умов для реалізації інтересів гру¬пових суб'єктів політики при здобутій владі;

5) перманентною насильницькою боротьбою за владу.