Інфокомунікаційні технології та розвиток громадянського суспільства

Ще один важлива обставина – це досить висока вартість користування Мережею. Хоч розцінки на послуги провайдерів, що забезпечують зв’язок користувача з Всесвітньою павутиною, постійно знижуються, оплата все ще залишається непосильною для багатьох власників комп’ютерів. За даними Інституту Геллапа, 54 % опитаних вважають, що Інтернет коштує дуже дорого, а 48 % з тих, хто ним не користується, заявили, що причиною цього є висока ціна послуги [35].

Західні дослідники дійшли висновку, що ототожнення розвитку Інтернету з розвитком суспільства вже не здається логічним. Кіберкомунікація втрачає ознаки провідної соціальної утопії. „Ми проходимо здоровий процес усвідомлення того, що Інтернет придатний для одних речей і не підходить для інших, – вважає Дж. Кац. – Витрачалися шалені кошти, що вкладалися в безліч кампаній із сумнівними перспективами... Дехто бачить у цьому процесі те, що Інтернет-революція завершилася” [37].На думку автора цієї статті, не можна „інтернетизацію” країни розцінювати як ідеальний план модернізації суспільства. Однак досвід свідчить, що для країн, „які розвиваються”, ривок у бік „золотого мільярда” прямо пов’язаний з впровадженням інтернет-технологій.

Природно, що Інтернет може використовуватися і як знаряддя політичного маніпулювання, купівлі голосів та інших махінацій. Тому можна зробити висновок, що перспективи електронної демократії прямо залежать не тільки від рівня соціально-економічного розвитку. У Японії, наприклад, де в недалекому майбутньому вищу освіту матиме понад 60 % населення, маніпуляційні моделі, що дискредитують значення плебісцитарної демократії нового типу, можуть не дати очікуваного результату.

Сподівання, що розвиток Інтернету спричинить „створення раю на Землі”, змінилося розчаруванням у його можливостях взагалі і як соціального ресурсу зокрема. Про це свідчить динаміка зміни кількості користувачів Інтернету. В обіг було навіть введене поняття „старих” (чи „колишніх”) користувачів. За даними Дж. Вейкфілд, 1999 року близько 30 мільйонів чоловік відмовилися користуватися Всесвітньою мережею [38].

Які можливі наслідки цього? Монополія панівної еліти на електронні та інші ЗМІ уможливлює ефективне застосування їх для формування масових настроїв і програмування політичної поведінки громадян. Наприклад, відомо, що за допомогою безупинної, агресивної реклами, а також фільмів та розважальних шоу наполегливо пропагується споживацький спосіб життя. Вивчення ролі комунікаційних технологій у демократичному світі показує, що наявність розвинених, демократично організованих інформаційних інститутів, завдяки яким громадяни мають можливість одержувати основні суспільно-політичні знання та бути в курсі об’єктивно висвітлюваних політичних подій, є тією умовою, без якої неможливо уявити стабільну демократичну державу з розвиненим громадянським суспільством, ефективною системою управління.

Висновки

Одним з найважливіших факторів формування та розвитку громадянського суспільства в Україні є наявність у суспільних структур і громадян можливості оперативно одержувати достовірну, об’єктивну інформацію, а також вільно обмінюватися нею. Оскільки вільне масове поширення інформації є ефективним засобом захисту прав і свобод людини, формування громадської думки, адекватної подіям, забезпеченням можливості реально впливати на саме суспільство та державну владу.

Можна припустити, що в результаті розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій знизяться трансакційні витрати мобілізації й організації колективної дії, з якими постійно зіштовхуються політичні антрепренери, активісти, ініціативні люди. Така тенденція сприятиме діяльності саме таких груп, що перебувають за рамками традиційних приватних і публічних інститутів, які не мають коріння у сформованих ділових, професійних чи аматорських спільнотах.

Оцінюючи сильні і слабкі сторони інфокомунікаційних технологій, зокрема – Інтернету, не можна не визнати, що вони справді відіграють нині унікальну роль у процесах суспільного розвитку. Інтернет безпрецедентно розширює масштаби соціальної комунікації та збільшує обсяги і розмаїтість доступної індивідові інформації. Він уможливлює виникнення нових ефективних механізмів політичної мобілізації громадян. Зокрема, Інтернет виступає як засіб дуже оперативної організації і координації дій політичних однодумців – прибічників нетрадиційних соціальних рухів [39].

Література: