Торговельна лібералізація: конкуренція інститутів

Регіонально-глобальна діалектика

Чинником, що підштовхує СОТ до намагання „очолити” регіональне співробітництво, є, як вказувалося вище, утвердження пріоритетності регіональних форм економічної взаємодії над глобальними. Ця теза потребує певної аргументації.

Одразу підкреслимо, що однозначної відповіді на питання, котра з двох інституційних форм лібералізації торгівлі (регіональна чи глобальна) ефективніша, немає. Майже всі країни-члени СОТ одночасно беруть участь в кількох РТУ (країни ЄС та Мексика є учасниками понад 10 РТУ; Бразилія, Колумбія, Венесуела, Чилі та деякі країни Центральної Америки є членами від 5 до 10 РТУ кожна). Деякі члени РТУ ще не увійшли до складу СОТ. До них належать менш розвинені країни, докладну інформацію про торговельну політику яких отримати й проаналізувати досить складно. Тому визначити вплив на державну зовнішньоекономічну політику окремо СОТ та окремо РТУ не просто.

Таблиця

Аспекти діяльності регіональних торговельних об’єднань, що розглядаються СОТ в рамках Дохського раунду переговорів

Група проблем, пов’язаних

з регулюванням РТУЩо конкретно слід розглянути/зробити

1. Основні вимоги СОТ до транспарентності (прозорості) РТУ.Необхідно:

визначити період часу, за який СОТ має отримати нотифікацію про укладення нової РТУ;

оскільки СОТ не отримала нотифікації про багато діючих РТУ, зокрема про преференційні режими між країнами, що розвиваються, необхідно передбачити механізм „пізньої нотифікації” (counter-notification);

РТУ повинні надавати повну інформацію, в тому числі статистичну, про свою діяльність;

РТУ повинні надавати звіт про стан імплементації досягнутих домовленостей про лібералізацію торгівлі до КРТУ щонайменше кожні два роки.

2. Механізми багатостороннього нагляду для РТУ.

Нагляд над діяльністю нотифікованих РТУ існує на багатьох рівнях і здійснюється з різною глибиною. Для нагляду був створений КРТУ. Однак разом з ним нагляд здійснюють і окремі робочі групи.Поліпшення діяльності за цими напрямами передбчається у таких аспектах:

на КРТУ повинна бути покладена функція системного аналізу результатів діяльності РТУ;

нагляд має здійснюватися виключно КРТУ;

досвід діяльності КРТУ засвідчив, що дві пов’язані цілі перевірки РТУ – збір інформації про конкретну РТУ і визначення того, чи відповідає ця РТУ релевантним правовим вимогам – викликають проблеми. Через різну інтерпретацію правил, критеріїв, закладених у правилах, механізм перевірки засвідчує свою неефективність вже понад 40 років;

значний негативний вплив на співпрацю СОТ та РТУ чинить потреба вирішення торговельних спорів. Вона часто призводила до паралічу процес перевірки нотифікованих РТУ;

досі не з’ясовано правового статусу в СОТ тих РТУ, що не пройшли процес перевірки. На практиці у цьому випадку вони вважаються „допустимими або такими, що вважаються сумісними з правилами” тощо.