Стратегічне управління політичними партіями
Отже, в сучасних умовах ефективність діяльності політичних партій визначається через встановлення довгострокових стратегічних цілей, інкорпорування методик стратегічного управління. Найуспішніше завдання стратегічного управління політичні партії вирішують в рамках інвестиційного партійно-політичного проекту як довгострокової програми діяльності суб’єктів партійної політики.
Література:
1. Сун-Цзы, У-Цзы. Трактаты о военном искусстве. – М., 2002.
2. Фронтин С. Ю. Стратагемы. Военные хитрости. – М., 2003.
3. Макиавелли Н. О военном искусстве. – М., 1996.
4. О’Шонесси Дж. Принципы организации управления фирмой. – М., 1979.
5. Ансофф И. Стратегическое управление. – М., 1989.
6. Боумен К. Основы стратегического менеджмента. – М., 1997.
7. О’Шонесси Дж. Принципы организации управления фирмой. – М., 1979.
8. Ансофф И. Стратегическое управление. – М., 1989.
9. Портер М. Конкуренция. – СПб.; М.; К., 2002.
10. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика. – М., 1982.
11. Виханский О. С. Стратегическое управление. – М., 1998.
12. Chandler A. Strategy and Structure. – Cambridge, MIT Press, Mass., 1962.
13. Мейтус В. В., Мейтус В. Ю. Политическая партия: стратегия и управление. – К., 2004.
14. Ansoff H. I. Business Strategy. – Penguin Books, Harmondsworth, 1969.
15. Andrews K. R. The Concept of Corporate Strategy. – Homewood, Irwin, 1971.
16. Schendel D. E., Hatten K. J. Business Policy or Strategic Management: a Broader View for an Emerging Discipline. – Academy of Management Proceedings. – August. – 1972.
17. Ansoff H. I. Implanting Strategic Management. – Prentice Hall International, 1969.
18. Фаер С. Приемы стратегии и тактики предвыборной борьбы. – К., 2001.
19. Мазур И. И., Шапиро В. Д. Управление проектами: Справочное пособие. – М., 2001.
20. Малкин Е., Сучков Е. Основы избирательных технологий и партийного строительства. – 4-е изд., расш. и доп. – М., 2003.
21. Ольшанский Д. Политический PR. – СПб., 2003.
22. www.politik.org.uaт