Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко

Водночас застосовується низка інших технологій, спрямованих проти блоку. «Преса України», пославшись на завантаженість, відмовила в друкуванні газеті «Вечірні вісті» — надзвичайно близької до Юлії Тимошенко. Те саме формулювання й стосовно «Слова Батьківщини». Знов-таки надзвичайне завантаження дало підставу ДП «Преса» відмовитися від поширення передплати на ці видання по Україні. Правда, в обласних відділеннях Укрпошти передплатити газети, які пропагують блок, можна.

У багатьох ЗМІ БЮТи не може розраховувати на розміщення власної реклами, а також на ознайомлення виборців із їхньою точкою зору в разі критики на адресу блоку. Не вельми ефективно вдається використовувати й парламентську газету «Голос України». Її редактор Сергій Правденко входить у десятку списку. Водночас раптово розпочата перевірка «нецільового використання бюджетних коштів редакції» різко зменшила можливості й обмежила свободу Правденка. У низці регіональних і центральних ЗМІ, приміром, у «Сільських вістях», блок має проплачену вкладку, де зазвичай під рубрикою «На правах політичної реклами» публікує власні статті, як правило, без редакційних купюр. Відсутність телевізійної реклами блок намагається компенсувати поліграфічною продукцією. Десятки тисяч самоклеєних плакатів уже прикрасили міста й села, але в основній масі поліграфпродукція чекає на свій час. Проте, скоріш за все, революції це не зробить, позаяк до листівок і плакатів як до виду реклами виборці ставляться найскептичніше.

Дуже ефективною виявилася книжка, за даними «ДТ», таки написана Юрієм Рогозою, «Невиконане замовлення». Максимально примітивна з погляду естетствуючої публіки, вона проте справляє враження на міщансько-обивательський прошарок суспільства. А таких, судячи з рейтингів мильних опер, у країні предосить. Саме тому книжка вже кілька разів перевидавалася.

Не виправдаються сподівання гурманів від філософії й економіки: не побачить світ, принаймні до виборів, трактат, спільно написаний Юлією Тимошенко й російським технологом Казбеком Бектурсуновим, — свого часу він виконував обов’язки другої особи у виборчому штабі Володимира Путіна в Калмикії.Правда, є ще один бестселер, появу якого спостерігачі заносять до списку технологій БЮТи. Це книжка Дмитра Чобота про Віктора Медведчука, яка називається «Нарцис». З технологічної точки зору книга малоефективна. По-перше, тому що, на відміну від «Невиконаного замовлення», написана нудно, по-друге, тому що частина виборців, котрі збираються голосувати за СДПУ(о), практично не перетинаються з шанувальниками БЮТи. З фактологічної точки зору «Нарцис» справді містить у собі чимало справжніх фактів із біографії лідера СДПУ(о). Проте пересмикувань і неточностей у ній також не бракує. А з людської точки зору книжка не витримує критики. Утім так само, як і ті ходи, які В.Медведчук разом із В.Пінчуком розпочинають і ще розпочнуть проти Юлії Тимошенко. Пан Чобіт — член фракції «Батьківщина» в парламенті. Деякі близькі до штабу джерела гадають, що видання книжки було профінансовано Юлією Тимошенко. А сама Тимошенко в приватних бесідах це категорично не визнає й навіть повідомляє про те, що з Чоботом у неї відбувся конфлікт із приводу книжки і з цієї причини незадовго до з’їзду він позбавився 16-ї позиції в списку. Нині Дмитро Чобіт намагається втретє стати депутатом в однім з округів Дніпропетровської області. Двічі виборці йому вже виявляли довіру.

Багато в чому саме Юлії Тимошенко зобов’язана нинішня виборча кампанія появою такої форми просвітництва електорату, як дебати. Її фракція підготувала, а парламент затвердив у грудні Закон про обов’язкові дебати на всіх загальнонаціональних телевізійних каналах. Закон було заветовано Президентом, проте Тимошенко не відступилася й публічно кинула виклик лідеру СДПУ(о). Їхня розмова на радіо «Свобода» залишила двоїсте враження. Разом з тим у телеефірі Віктор Медведчук із Тимошенко зустрічатися відмовився. Сьогодні під тиском опозиції, Заходу та третього сектора низка каналів має наміри проводити щось подібне до дебатів. Усі суб’єкти виборів якщо й будуть репрезентовані, то лише на «СТБ». Частина з них одержить ефір на «ICTV» і на «1+1», відповідно, каналах блоку «За єдину Україну!» та СДПУ(о). Примітно, що й у першому, і в другому випадках опонентом Тимошенко визначено, ясна річ, без прозорого жеребкування, лідер прогресивних соціал-демократів Наталія Вітренко. Мета подібного спарювання очевидна. Але повернімося до технологій блоку БЮТи.

Блок, а точніше Юлія Тимошенко, має свій сайт в Інтернеті. Певний час він користувався найбільшим політичним успіхом в Україні. Проте кілька сотень запитань до лідера блоку, залишених без відповіді, змусили інтернет-публіку втратити інтерес до сайта, переключившись на сайти СДПУ(о) й «Нашої України».

Подібно до кількох своїх конкурентів, Юлія Тимошенко намагається достукатися до кожного виборця. Принаймні вже значна кількість громадян одержала, надіслані поштою, особисто їм адресовані сентиментально-патетичні листи. Посильну лепту в кампанію БЮТи вносять фани. В окремих містах із балончиків розписуються стіни логотипом і слоганом блоку «Вихід є», задні стекла автомобілів, які, як правило, чимало проїхали нашими дорогами, заклеюються портретами Тимошенко.

У плани блоку входить організація альтернативного підрахунку голосів. Для цієї роботи, яка раніше ще нікому не вдавалася, учасники блоку БЮТи залучили Соціалістичну партію, за словами представників штабу, дістали згоду на участь від Ющенка й від «Яблука», котре побоюється, до речі, також перетворитися на донора сильніших партій влади. З метою реалізації цієї технології блок у багатьох мажоритарних округах висував своїх кандидатів у розрахунку на одержання квот у комісіях, а також у пулі спостерігачів. Поінформовані джерела повідомляють про дуже ймовірну причетність блоку БЮТи до створення трьох суб’єктів виборчого процесу, одержати статус яких удалося лише двом — «Жінкам за майбутнє дітей», перейменованим на «Новий світ», і блоку «Проти всіх». Не вдалося зареєструвати блок «За Леоніда Кучму!». А було б смішно.Альтернативний підрахунок голосів планується проводити в Києві, куди за багатоканальною «гарячою лінією», відповідно до сценарію, мають скидати інформацію з усіх виборчих комісій спостерігачі від усіх перерахованих вище партій. Згідно з законом, вони повинні одержувати на руки оригінали протоколів про підрахунок голосів і про кількість людей, котрі взяли участь у голосуванні. Керівництво блоку з цього приводу сповнене оптимізму, оскільки розцінює існуючу систему як добре організовану силу. Технологи БЮТи випромінюють скепсис. Річ у тім, що представницькі партійні системи УРП і «Собору» — вельми обмежені. Діаспора партії «Батьківщина» — не найефективніша основа для чіткої й вивіреної організаційної роботи. Не секрет, що в більшості партій представники центральних і регіональних штабів ставлять собі за завдання не стільки просунути підопічного в рейтингу, скільки заробити на виборах. Якби не російські технологи, котрі працюють на партії влади, то систему, покликану відстоювати інтереси «Батьківщини», можна було б назвати чемпіоном у «розведенні» власного керівництва. Тимошенко не так просто обдурити, але вона сама хоче обманюватися: протистояння на внутрішньому фронті їй уже не витримати.