ФІЛОСОФСЬКИЙ СЛОВНИК

Аврелій Марк (121 – 180) – римський імператор, філософ, один із найвидатніших представників римського стоїцизму, послідовник Епіктета. Написав 12 томів під спільною назвою “Розмірковування про самого себе”.

Анаксагор із Клазомен (500 – 428 до н. е.) – давньогрецький філософ, математик і астроном, основоположник афінської філософської школи. Був звинувачений у безбожні і вигнаний (431). Автор вчення про вічні елементи – “сім‘я” речей 9гомеомерій). Рухаючий принцип світового порядку – розум (нус), що організовує елементи.

Анаксимандр (610 – після 547 до н. е.) – давньогрецький філософ, представник мілетської школи

Анаксимен (585 – 525) – давньогрецький філософ, представник мілетської школи

Ансельм Кентерберійський (1033 – 1109) – теолог і філософ, представник ранньої схоластики августинівського напрямку, церковний діяч. Розвинув т.з. онтологічний доказ буття Бога із самого поняття Бога. Бачив у вірі передумову раціонального знання: “вірю, щоб розуміти”.Арістотель (384 – 322) – давньогрецький філософ і вчений-енциклопедист. Навчався у Платона в Афінах; у 335 році до н.е. заснував Лікей, або перипатетичну школу. Вихователь Олександра Македонського. Основоположник формальної логіки, творець силогістики. У філософії розрізняв теоретичну і практичну частини. Перша – вчення про буття, його склад, причини і начала, друга – вчення про людську діяльність. Всю матерію розглядав у вигляді послідовних переходів від “матерії” до “форми” і навпаки. Однак в матерії бачив тільки пасивний початок, приписуючи активність формі. Основні філософські праці: “Органон” (“Категорії”, “Про тлумачення”, ”Аналітики”, “Топіка”), “Метафізика”, “Фізика”, “Про виникнення тварин”, “Політика”, “Риторика”, “Поетика”.

Барт Карл (1886 – 1968) – швейцарський протестантський теолог, один із засновників діалектичної теології

Бергсон Анрі (1859 – 1941) – французький філософ, представник інтуїтивізму і філософії життя

Бердяєв Микола (1874 – 1948) – російський філософ-ідеаліст. Висував тезу про створення нової філософії шляхом шляхом з‘єднання мислення з живими витоками буття, перетворення мислення у функцію живого цілого. У своїй “онтологічній” гносеології виходив з того, що нам дане дещо до будь-якої раціональної рефлексії, до розподілу на суб‘єкт і об‘єкт. Сам по собі світ об‘ктів бездуховний і несвобідний, йому протистоїть у світі творчість, долаюча відчуження об‘єктів від людини. Суб‘єкт, що творить, включає світ у себе,у своє внутрішнє життя, відкрите для свободи, і тим перевтілює її. Основні праці: “Смисл творчості”, 1916; “Смисл історії”, 1923; “Філософія свободного духу”, 1927; “Про призначення людини”, 1931; “Я і світ об‘єктів”, 1934.

Берклі Джордж (1685 – 1753) – англійський філософ, представник суб‘єктивного ідеалізму. Головна його думка: існування речей полягає в їх сприйнятливості. Ідеї засвоюються безтілесною субстанцією, людською душею, яка володіє здатністю сприймати ідеї (розум) і в певних межах викликати їх чи впливати на них (воля). Праці: “Досвід нової точки зору”, 1709; “Трактат про начала людського знання”, 1710”Три розмови між Гіласом і Філонусом”, 1713.

Бернар Клервоський (1090 – 1153) – французький теолог-містик.

Бонавентура (Джованні Фіданца, 1221 – 1274) – філософ-містик, представник августинівського платонізму. Голова францисканського ордену, кардинал

Боецій Аніцій Манлій Северин (480 – 524) – християнський філософ і римський державний діяч

Бруно Джордано (1548 – 1600) – італійський філософ, заперечував схоластичну філософію і виступав проти римо-католицької церкви. Після восьмирічного ув‘язнення був спалений у Римі інквізицією. Світогляд склався під впливом ідей неоплатонізму і піфагореїзму, пізніше – античних матеріалістів (Емпедокла, Анаксагора, Епікура і Лукреція, італійського вільнодумства епохи Відродження і сучасної йому науки, особливо Коперніка. Розвинув ряд діалектичних положень про єдність, зв‘язність і універсальний рух у природі, про співпадання протилежностей як у безкінечно великому, так і безкінечно малому. Свої ідей виклав у формі діалогів: “Про причину, початок і єдине”, “Про безкінечність, Всесвіт і світи”.