ФІЛОСОФСЬКИЙ СЛОВНИК

Сакральний – той, що відноситься до сакрального, священного

Самосвідомість – усвідомлення людиною чи соціальною групою самої себе, свого місця й ролі в природі й суспільстві

Свідомість – вищий рівень психічної активності людини як соціальної істоти; цілеспрямоване і творче відображення об‘єктивної дійсності у формі образів й понять

Світ – універсальна предметність, що протистоїть людині, стосовно яуої людина визначається як суб‘єкт, що створює власний духовний світ

Світогляд – форма суспільної самосвідомості люлини, через яку вона осмислює й оцінює своє ставлення досвіту і визначає своє призначення і місце в ньомуСвобода – сутнісна характеристика людини, що полягає в її здатності діяти відповідно до своїх інтересів і цілей і грунтується на виборі можливих способів, форм і напрямів діяльності

Свобода волі – філософське поняття, що позначає філософсько-етичну проблему зумовленості (детермінованості) чи самовизначення людської волі

Свобода совісті – спосіб морального самовизначення людини у ставленні до явищ суспільного життя

Секуляризація – процес звільнення від впливу релігії різноманітних сфер життя суспільства і людини, позбавлення церкви певних майнових прав, впливу на політичне життя тощо

Семантика – розділ мовознавства, а також логіки, що вивчає зміст значення і смисл слів і виразів і співвідношення між ними

Семіотика – загальна теорія систем знаків, кожному з яких надається певне значення

Сенсибельний – філософський термін, яким позначають предмети і явища світу, що осягаються за допомогою відчуттів

Сенсуалізм – напрям у теорії пізнання, що визначає відчуття основною формою і джерелом знань

Символ – форми виразу духовного змісту за допомогою матеріальних предметів та образів, що виступають як знаки цього змісту

Синкретизм – злитиість, нерозчленованість, що характеризує первісний, нерозвинутий стан чого-небудь

Синтез – метод дослідження якого-небудь явища у його єдності та взаємозв‘язку частин; узагальнення, зведення до єдиного цілого даних, здобутих аналізом

Синтоїзм – національна релігія японців, що сформувалася в 6 – 7 ст. на базі родоплемінних культів

Система – сукупність елементів, що перебувають у взаємних зв‘язках співпідпорядкування й координації і складають певну цілісність

Системний підхід – напрям у методології соціально-наукового пізнання, що грунтується на дослідженні об‘єктів як систем

Сім‘я – соціальне об‘єднання, чления кого пов‘язані шлюбними взаєминами, спільністю побуту, взаємодопомогою та моральною відповідальністю

Скептицизм – філософське вчення, що піддає сумніву можливість достовірного пізнання світу

Слово – структурно-семантична одиниця мови, що відображає результати досвіду й пізнання світу; єдність знака і позначуваного