МЕТАФІЗИКА АБСУРДУ ТА ЕТИКА ТРАГІЧНОГО СТОЇЦИЗМУ В РОМАНІ АЛЬБЕР А КАМЮ «ЧУМА»

Визначити під час бесіди:

1) Метафізика — це філософська наука, яка в усій зміні явищ шукає закономірність і зв'язок між ними.

2) Абсурдний — безглуздий, сповнений протиріч.

3) Метафізика абсурду — пошуки зв'язків між по¬діями у безглуздому, сповненому протиріч світі — пошуки сенсу буття в жорстокому абсурдному світі.

4) За стоїками, усі гріхи — це саморуйнування, хвороба душі. Правильні вчинки і справи - гарантія людського щастя. Правильно бажати - це розвивати свою особистість на противагу всьому зовнішньому, не покірним долі, не схилятися перед будь-якою силою (до стоїків належали: Зенон із Кітона, Марк Аврелій Антоній).

IV. Висновки, зроблені учнями (чому саме визначаємо ро¬ман «Чума» як твір екзистенціальний, що таке мета¬фізика абсурду і як вона розкривається в романі, що таке етика трагічного стоїцизму і як вона розкриваєть¬ся в романі)

V. Домашнє завдання

Характеристика образів роману: Ріє, Тарру, Рамбер, Коттар,

УРОК 2

РОМАН АЛЬБЕРА КАМЮ «ЧУМА» В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ

Мета уроку: розглянути значення роману-притчі «Чума», який наближається до міфу і стає загальнолюдським явищем (у тому розумінні, що належить не до однієї якоїсь куль¬тури); розвивати в учнів вміння компаративного аналізу творів світової літератури; виховувати інтерес до світово¬го літературного процесу.

Обладнання: слайди картин Їєроніма Босха, картки — тестові питання, картки із проблемними запитаннями.

Епіграф:

Людина мусить залишатися вірною людському в собі; повинна протистояти злу навіть у тому випад¬ку, коли немає ніякої перспективи і ніякої надії.

Альбер Камю

ЗМІСТ УРОКУ

І. Слово вчителя

Це роман-притча, тому його загальний зміст набагато глибший від поверхневого шару. Твір має загальнолюдсь¬кий і «позачасовий» підтекст.

Роман «Чума» з його філософсько-інтелектуальним змістом можна розглядати як своєрідний авторський мо¬нолог, розбитий на окремі партії, вручені різним персонажам, котрі виступають носіями різних сторін авторського Світогляду, різних її аспектів і тенденцій. У цьому ро¬зумінні роман - це розмова із самим собою, що, проте, не розбавляє персонажів індивідуальних рис, глибокої моти¬вації їх вчинків.Особливості стилю роману «Чума» ще раз підкреслюють спадкоємність творчості Камю, слідування традиціям поширеного в новітній інтелектуальній прозі жанру, що характеризується універсальністю змісту. «Чума» алего¬рична, як стародавні міфи, як Біблія, але на відміну від стародавніх притч, які тяжіли до прямолінійних алегорій, вона відзначається смисловою багатозначністю. Читачі знаходять у романі відповіді на свої запитання. Роман-притча «Чума» у цьому розумінні наближається до міфу, стаючи над культурним явищем (у тому розумінні, що на¬лежить не до однієї якоїсь культури), стаючи загально¬людським явищем.