МЕТАФІЗИКА АБСУРДУ ТА ЕТИКА ТРАГІЧНОГО СТОЇЦИЗМУ В РОМАНІ АЛЬБЕР А КАМЮ «ЧУМА»

Мета уроку: розглянути міфічно багатоплановий образ чуми в романі; обговорити антифашистський і екзистенціальний смисл роману; активізувати інтелектуальну та пізнаваль¬ну діяльність учнів; виховувати інтерес до вивчення філо¬софських поглядів письменника та світового літературно¬го процесу. Епіграф:

«Його стійкий гуманізм, вузький і чистий, суво¬рий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму результаті битву проти нищівних і потворних віянь нашого 1 часу».

Оформлення дошки:

Тема: Жан-Поль Сартр

Боротьба людської спільноти проти конкретного зла

«Чума», 1947 р. роман-притча

людина — зло

чума — світове зло (повсякчас присутнє в нашому житті)

Людина має зробити вільний вибір, щоб стати Людиною == бунт.

1) хвороби;

2) війна;

3) смертні судові вироки;

4) фанатизм церкви та

Людина може «вкляк¬нути навколішки» == змиритися

політичних партій;

5) загибель невинної

дитини в лікарні

Що таке життя?

Що значить зберегти гідність перед наступом стихії зла?

зміст уроку

І. Слово вчителя.

а) екзистенціалізм як течія модернізму;

б) філософська основа екзистенціалізму (засновники і пред¬ставники).

Екзистенціалізм виник як філософська течія (М. Хайдеггер і К. Ясперс у Німеччині, М.Мерло-Понті й Г. Мар¬сель у Франції, М. Бердяєв і Л. Шестов у Росії), але на пізніх етапах свого руху став переважно течією літератур¬ною, проявившись у творчості численних західноєвропейських і американських письменників середини й другої по¬ловини XX ст. Тими ж інтелектуалами, які здійснили перехід екзистенціалізму в літературу, були французи Жан-Поль Сартр і Альбер Камю.