Позаурочні форми навчання. Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі
Успішність учнів значною мірою залежить від їх уміння організувати виконання домашніх завдань. Учитель готує учнів до виконання домашніх завдань під час уроку: формує навички самостійної роботи, роз'яснює зміст і методику ви¬конання завдань. На уроках використовують роботу з підруч¬ником, довідковою літературою, проведення спостережень і дослідів, самоперевірки, необхідні учневі під час виконання домашніх завдань. У багатьох школах є стенди «Учись вчи¬тися», які містять матеріали про правильну організацію са¬мостійних занять, виконання домашніх завдань, застосуван¬ня знань. Практикують також бесіди з учнями на теми: «Як готувати уроки», «Бережи хвилину» та ін. Бажано, щоб ді¬ти поділилися своїм досвідом підготовки домашніх завдань, розповіли, як вони долають труднощі.
Класний керівник повинен цікавитися дозуванням до¬машніх завдань, запобігати перевантаженню учнів, дома¬гатися того, щоб учителі детально інструктували їх, розпо¬відали і показували, як виконувати домашні завдання з ок¬ремих предметів.
Важлива умова ефективності самостійної роботи уч¬нів — систематична перевірка вчителем виконання до¬машніх завдань, об'єктивна оцінка їх результатів. Цьому сприяє систематична перевірка ведення учнями записів у щоденнику, що допомагає посилити контроль за виконан¬ням домашніх завдань.
Консультації. Потреба в консультуванні учнів виникає з різних причин. Нерідко вони стикаються з певними труднощами під час самостійного опрацювання навчально¬го матеріалу або виконання завдання. Правильно органі¬зована консультація допомагає подолати їх. Консультую¬чи, вчитель не дає готових відповідей, а спрямовує пізна¬вальну діяльність учнів так, щоб вони самостійно зрозу¬міли питання, розв'язали складне завдання, збагнули суть виучуваного матеріалу.
Під час консультації з конкретної теми доцільно ставити учням запитання також з уже засвоєного навчально¬го матеріалу. Це дає змогу вчителеві виявити прогалини в знаннях учнів, порадити, як їх усунути.
Зарубіжна школа і педагогіка прагнуть удосконалити існуючу класно-урочну систему навчання різними шляха¬ми. Один із них — навчання учнів групою вчителів за пев¬ного розподілу обов'язків між ними. Провідний педагог пояснює новий матеріал кільком класам-паралелям, а за¬кріплення здійснюють по класах інші вчителі-помічники. Така система поширена у школах США, Швеції та інших країн.
До новацій у розвитку форм навчання належать неградуйовані школи і школи з різновіковими об'єднаннями уч¬нів за інтересами. У неградуйованих школах заняття ор¬ганізовують так, щоб учень, виконуючи самостійну робо¬ту під керівництвом учителя-консультанта, міг досягати вищих результатів власним темпом. Практикують і так зване відкрите навчання, суть якого в тому, що у школі учень навчається обмежений час, отримуючи від учителя загальні вказівки і завдання. Для їх виконання він пови¬нен звертатися до спеціального навчального центру, де йо¬го забезпечать необхідною інформацією і матеріалами для самостійної роботи з опорою на технічні засоби навчання.В індивідуалізації навчання учнів використовують кон¬трактну форму. Контракт — угода між учнем і педагогом, яка передбачає основні напрями самостійної роботи учня. Ця форма навчання дає змогу учням індивідуально плану¬вати свою навчальну діяльність і оволодівати матеріалом відповідно до власних здібностей та інтересів. Контракт не звільняє від щоденних занять у школі, а є доповненням до них, оскільки складений з метою поглиблення знань з ок¬ремого предмета. За такої форми навчання вчитель є ли¬ше організатором пізнавальної діяльності учня і консуль¬тантом.
У багатьох школах запроваджено такі форми органі¬зації навчання, як навчальні центри і центри за інтереса¬ми. Навчальний центр може бути організовано у класі, він забезпечує учнів, що цікавляться певною галуззю знань, необхідним обладнанням і матеріалами, науковою і популярною літературою. Центри за інтересами дають учням змогу розширити знання з конкретної соціальної пробле¬ми: дослідити екологічну ситуацію в штаті, расове питан¬ня та ін. Результати роботи учнів над проектами у нав¬чальному центрі або центрі за інтересами оформляють у шкільні виставки, наукові доповіді тощо.
Серед нових форм організації навчання — «школи без стін». Така школа не має свого приміщення, постійних класів. Діти збираються з учителем у різних місцях, пла¬нують свою роботу, відвідують заводи, музеї, бібліотеки, пізнають передусім практичний бік життя.
У сучасних школах США використовують також про¬екти — індивідуальну або групову форму дослідження (уч¬ні збирають інформацію, аналізують її, роблять висновки й отримують результати). Роль учителя — надання допо¬моги, спрямування процесу навчання загалом. Час від часу він перевіряє результати виконання проекту.