Позаурочні форми навчання. Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі

Рівень знань учнів оцінюють у процесі факультативних занять, а залік проводять у кінці курсу. Підсумкові оцінки вносять до атестату про середню освіту.

Ефективність системи навчання значно зростає, якщо знання та вміння, набуті на факультативних заняттях, уч¬ні активно використовують на уроках, коли здійснюється взаємозв'язок завдань, змісту і методів навчання в усіх ор¬ганізаційних формах класно-урочної системи.

Екскурсії. Відмінність екскурсії від уроку як форми організації навчання полягає в тому, що вона не може бу¬ти жорстко обмежена в часі, і головний її зміст — сприй¬мання учнями предметів і явищ у природній обстановці. За¬лежно від місця в навчальному процесі екскурсії поділяють: за відношенням до навчальних програм — програмні та по¬запрограмні; за змістом — тематичні й комбіновані; за ча¬сом проведення щодо матеріалу, який вивчається, — вступні, поточні, підсумкові; щодо навчального предме¬та — ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні та ш.

Підготовку до екскурсії розпочинають заздалегідь. Ви¬ходячи зі змісту навчального предмета, вчитель визначає природні, виробничі або культурні екскурсійні об'єкти. Безпосередньо перед екскурсією складають її план І про¬водять Інструктаж. Учням пояснюють, як поводитися під час екскурсії, дають вказівки, які слід провести самостійні спостереження І яку виконати роботу (зібрати матеріал для колекції, зробити записи й замальовки та Ін.). Учи¬тель дає учням завдання повторити необхідний матеріал, почитати додаткову Інформацію про об'єкт екскурси.

Під час екскурсії вчитель або екскурсовод, використо¬вуючи різні методи (розповідь, пояснення, бесіду, спосте¬реження), розкриває зміст теми екскурси. Бажано акти¬візувати пізнавальну діяльність учнів методами бесіди та спостереження, що сприяє цілеспрямованому сприйманню об'єкта вивчення. Для цього на початку екскурсії дають загальну характеристику цього об'єкта, а відтак організо¬вують спостереження І виконання учнями практичних зав¬дань.Важливим є підсумковий етап екскурсії. Передусім це бесіда на самому об'єкті, під час якої учні отримують від¬повіді на запитання, уточнюють певні теоретичні й прак¬тичні знання навчальної програми з предмета. Проте ос¬новна робота проводиться на навчальних заняттях. За ма¬теріалами екскурсії учні готують звіти у вигляді невелич¬ких описів, колекцій, які згодом експонуються на виставці. Спостереження, зроблені під час екскурси, вони використовують на наступних уроках, вивчаючи відповід¬ний матеріал.

Значення екскурсій полягає в тому, що: учні здобува¬ють наочні знання в природних умовах; отримують бага¬тий матеріал для спостережень; сприймають явища в ці¬лісності; накопичують багатий матеріал для наступної ро¬боти. Екскурсії також позитивно впливають на емоційну сферу школярів.

Екскурсії проводять відповідно до загальношкільного плану навчальних (комплексних І з окремих предметів) і позанавчальних екскурсій на навчальний рік, півріччя, чверть.

Предметні гуртки, їх створюють з різних навчальних предметів (математичні, фізичні, хімічні, літературні та Ін.). Щоб зацікавити учнів їх діяльністю, гурткам нерід¬ко дають інтригуючі назви. Члени предметних гуртків беруть участь у масових виховних заходах, тематичних ве¬чорах, конкурсах, олімпіадах, тижнях І місячниках знань, випускають стіннівки та радюгазети, альманахи. Це спри¬яє поглибленню знань І підвищує Інтерес до навчальних предметів. Технічні гуртки допомагають учням оволодіти певними видами практичної діяльності, набути професій¬них знань та навичок. Важливо, щоб діяльність технічних гуртків мала суспільне спрямування. Наприклад, члени радюгуртка, крім вивчення радіоапаратури, можуть готу¬вати радіопередачі в школі.

Предметні, технічні й спортивні гуртки є позаурочними організаційними формами навчання, їх завдання — по¬глиблення набутих на уроках знань, розвиток Інтересів І здібностей дітей. Організовуючи роботу гуртків, педагог не повинен забувати про моральне, трудове, естетичне й фі¬зичне виховання школярів; має дбати про високу органі¬зованість І дисципліну під час занять; залучати до роботи гуртків якомога більше дітей; забезпечувати активність І самостійність учнів під час занять. Нижче наведено план роботи Історико-краєзнавчого гуртка.

Таблиця З

План роботи Історико-краєзнавчого гуртка