Зміст освіти в національній школі

— позашкільний навчально-виховний заклад — нав¬чальний заклад для виховання дітей та задоволення їх по¬треб у додатковій освіті за інтересами (науковими, техніч¬ними, художньо-естетичними, спортивними тощо);

— міжшкільний навчально-виробничий комбінат — навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загаль¬ноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;

— професійно-технічний навчальний заклад — нав¬чальний заклад для забезпечення потреб громадян у про¬фесійно-технічній і повній загальній середній освіті;— вищий навчальний заклад І—II рівнів акреди¬тації — навчальний заклад для задоволення потреб грома¬дян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спе¬ціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.

Учні здобувають загальну освіту в процесі вивчення навчальних предметів.

Навчальний предмет — педагогічне обґрунтована система науко¬вих знань І практичних навичок та вмінь, що втілюють основний зміст І методи певної науки.

Відмінність навчального предмета від науки полягає в тому, що до нього входять тільки основні положення тієї чи тієї галузі знань, доступних для засвоєння учнями на певному ступені навчання. Навчальний предмет містить

також дидактичні матеріали, що допомагають учням ово¬лодіти комплексом навичок і вмінь, необхідних як для по¬дальшого навчання, так і для активної участі в суспільне корисній праці (трудові, навчальні, мислительні).

Зміст навчального предмета охоплює фактичний мате¬ріал, що відображає ознаки і властивості предметів, явищ; узагальнені результати суспільно-історичного пізнання сві¬ту — поняття, закони, принципи, основні світоглядні по¬няття, ідеї, провідні наукові теорії, етичні й естетичні ідеа¬ли, правові норми; методи дослідження і наукового мислен¬ня (загальні, особливі, часткові), з якими людина вступає у взаємодію (сприймання, відтворення, перетворення).

Поняття — основна форма знань, що відображає істот¬ні, необхідні ознаки і відношення предметів та явищ.

Зміст поняття — сукупність істотних ознак, власти¬востей і відношень предмета думки, відображених у понят¬тях. Обсяг поняття — розмаїття предметів, кожний з яких має ознаки, відображені у змісті поняття (напри¬клад, кінематика — розділ механіки, який вивчає рух тіл, незалежність від часу величин, що характеризують рух і взаємозв'язок між ними).

Закон — необхідні, істотні, стійкі, повторювані відно¬шення між явищами об'єктивної дійсності (властивості хі¬мічних елементів перебувають у періодичній залежності від заряду атомних ядер (закон Д. Менделєєва).

Закономірність — упорядкованість подій, відносна по¬стійність детермінованих чинників, регулярність зв'язку між певними речами.

Теорія — система знань, що описує і пояснює сукуп¬ність явищ окремої галузі дійсності й зводить відкриті в ній закони до загальної основи (теорія пружності, теорія пластичності та опору матеріалів, атомно-молекулярна теорія у природознавстві).

Ідея — вища форма пізнання зовнішнього світу, яка ві¬дображає об'єкт і спрямована на його перетворення (фізи¬ка — важлива складова духовної культури людства).

Навчальні предмети поділяють на гуманітарний (укра¬їнська мова і література, іноземна мова, історія) та при¬родничо-математичний (математика, фізика, хімія, біоло¬гія, географія, креслення) цикли. У процесі їх вивчення здійснюються внутріпредметні та міжпредметні зв'язки.

Внутріпредметні зв'язки — вибір аспектних проблем, які є наскрізними для конкретної навчальної дисципліни і застосовуються у процесі аналізу більшості явищ, які вивчає дана наука, їх здійснення дає змогу спиратися на