Зміст освіти в національній школі

Поняття змісту освіти

Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволо¬діння якими забезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.

На всіх етапах розвитку суспільства зміст освіти зазна¬вав якісних змін під впливом різних чинників: соціально-економічних відносин, рівня розвитку виробництва, нау¬ки, техніки і культури, розвитку освіти та педагогічної теорії, мети і завдань виховання, які ставить суспільство перед школою.

В історії школи і педагогіки відомі різні підходи до ви¬значення змісту освіти. Наприкінці XVIII — в середині XIX ст. поширеною була так звана теорія формальної ос¬віти, сутність якої полягала в тому, що учневі недоціль¬но давати великого обсягу знань, оскільки він його не засвоїть, а потрібно давати матеріал, що розвиває розумові сили, мислення, уяву, пам'ять, здібності.

Її прибічники вважали за необхідне вивчення латинсь¬кої та грецької мов, математики, які, на їхню думку, тре¬нували розум учнів.

Цю теорію було покладено в основу змісту класичної ос¬віти в гімназіях. Помітний вплив теорії формальної освіти і в сучасних французьких ліцеях, покликаних давати «за¬гальну культуру за допомогою тренування мислення».

З розвитком капіталізму, потребою озброєння людей практично корисними знаннями, з'явилася й набула роз¬витку теорія матеріальної освіти, згідно з якою головним критерієм визначення змісту освіти є практичне значення, а не розвиваючий характер знань, її прихильники вважа¬ли, що в процесі засвоєння корисних знань здійснювати¬меться розвиток мислення і розумових здібностей учнів, озброєння їх методами наукового пізнання.

Відповідно до Закону України «Про освіту» система ос¬віти в сучасній Україні складається з таких ланок: до¬шкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна ос¬віта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Вста¬новлено й відповідні освітні рівні: початкова освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна ви¬ща освіта. До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, ба¬калавр; спеціаліст, магістр.

Система освіти в Україні будується згідно з принципа¬ми, сформульованими у ст. 6 Закону України «Про осві¬ту», зокрема: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рів¬ність умов кожної людини для повної реалізації її здібно¬стей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демокра¬тизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінно¬стей; органічний зв'язок зі світовою і національною істо¬рією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і спадкоємність системи освіти; неперервність і різноманіт¬ність освіти; поєднання державного управління і громадсь¬кого самоврядування в освіті.

Зважаючи на завдання всебічного розвитку особистос¬ті й потребу вдосконалення освіти в сучасній національ¬ній школі, у процесі формування змісту освіти виходять з того, що загальна освіта покликана давати знання, що сприяють розвитку мислення, і знання, потрібні для жит¬тя, які можна застосовувати у практичній трудовій діяль¬ності.

Вагомого значення для української національної шко¬ли набуває оновлення її змісту відповідно до прийнятих державних документів про школу і державні стандарти освіти. Залежно від мети і характеру підготовки учнів роз¬різняють загальну, політехнічну й професійну освіту.

Зміст освіти полягає у забезпеченні передання та засво¬єння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, змісту соціальної культури з метою його розвитку. Цей досвід охоплює: знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення; досвід здійснення відомих способів ді¬яльності, що втілюються разом зі знаннями в уміннях і на¬вичках особистості, яка засвоїла цей досвід; досвід твор¬чої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які постають перед суспільством, потребують самостійного перетворення раніше засвоєних знань і умінь у нових си¬туаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих; досвід ціннісного ставлення до об'єктів або засобів діяльності людини, його вияв у ставленні до дов¬колишнього світу, інших людей.Зміст освіти повинен відповідати соціальному замов¬ленню суспільства (завданням всебічного розвитку люди¬ни), забезпечувати високу наукову і практичну значущість навчального матеріалу. Він має враховувати реальні мож¬ливості процесу навчання (закономірності, принципи, ме¬тоди, організаційні форми, рівень загального розвитку школярів, стан навчально-методичної та матеріальної бази школи), забезпечувати соціальне детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції нав¬чальних предметів, що вивчаються в школі.