Зміст освіти в національній школі

Навчальний посібник — книга, матеріал якої розширює межі під¬ручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості.

До навчальних посібників належать збірники задач і вправ, хрестоматії, словники, довідники, атласи та ін. Цей допоміжний дидактичний матеріал сприяє зміцненню піз¬навальних і практичних умінь, прищеплює навички само¬стійної роботи.

Підручник повинен забезпечити науковість змісту ма¬теріалу, точність, простоту і доступність його викладу, чіт¬кість формулювання визначень, правил, законів, ідей, точ¬ну й доступну мову тексту, правильний розподіл навчального матеріалу за розділами і параграфами. Найважливі¬ший матеріал мусить бути проілюстрований схемами, ма¬люнками, відповідно структурований та оформлений шрифтами.

Для успішного використання підручника в навчально¬му процесі і вчитель, і учні повинні орієнтуватися в його структурі. Підручник складається з двох компонентів: текстового і позатекстового. Перший компонент — основ¬ний, додатковий і пояснювальний тексти. До другого на¬лежать: а) апарат організації засвоєння; запитання і зав¬дання; інструктивні матеріали (пам'ятки, зразки роз¬в'язання задач, прикладів); таблиці; підписи-пояснення до ілюстративного матеріалу; вправи; б) ілюстративний мате¬ріал (фотографії, малюнки, плани, картки, креслення та ін.); в) апарат, орієнтування (вступ, зміст, бібліографія).

Зміст навчального матеріалу в підручнику може фор¬муватися за генетичним (в історичній послідовності), ло¬гічним (відповідно до сучасної логічної структури кон¬кретної науки), психологічним (з урахуванням пізнаваль¬них можливостей учнів) принципами, пов'язаними між собою.

Зміст підручника складається з таких компонентів: а) основні факти, принципи, засоби й нові відкриття в нау¬ці, доступні учням відповідного типу закладу; б) світогляд¬но-методологічні та виховні ідеї, зокрема моральні й есте¬тичні ідеали, які можна сформувати конкретним навчаль¬ним матеріалом; в) методи наукового мислення і дослід¬ження, що сприяють засвоєнню навчального матеріалу; г) знання з історії науки і творчої діяльності її видатних представників, які стимулюють інтерес учнів; ґ) уміння і навички, що випливають з конкретного навчального змі¬сту або необхідні для його засвоєння; д) розкриття прийо¬мів мислення, логічних операцій, які учень має засвоїти у процесі вивчення змісту підручника.

Більшість шкільних підручників складається з текстів емпіричних (відображають факти, явища, події, містять вправи і правила) і теоретичних (містять теорії, методоло¬гічні знання).

За провідним методом викладу матеріалу розрізняють тексти репродуктивні, проблемні, програмовані, комплекс¬ні. Репродуктивні тексти — високоінформативні, структуровані, зрозумілі учням, відповідають завданням поясню¬вально-ілюстративного навчання. Проблемні — це здебіль¬шого проблемний монолог, у якому для створення про¬блемних ситуацій висувають суперечності, розв'язують

проблему, аргументують логіку розвитку думки. У програ¬мованому підручнику зміст подається частинами, а засво¬єння кожного «кроку» інформації перевіряється контроль¬ними запитаннями. Комплексний текст містить певний об¬сяг інформації, необхідний учням для розуміння пробле¬ми, а проблема визначається за логікою проблемного навчання. Текст підручника може бути аналітичним або синтетичним, побудованим дедуктивним або індуктивним способом.

Окрім основних, підручник містить додаткові тексти, мета яких — розширити, поглибити знання учнів з важ¬ливих компонентів змісту навчального матеріалу (доку¬менти, історичні довідки та ін.).Запитання і завдання, вміщені у підручниках, за сту¬пенем пізнавальної самостійності учнів поділяють на ре¬продуктивні та продуктивні. Репродуктивні потребують від учнів відтворення знань без істотних змін. Продуктив¬ні — передбачають трансформацію знань, істотні зміни в структурі їх засвоєння або пошук нових знань.

Одна з вимог до підручника — використання ілюстра¬тивного матеріалу — зображень, які реалізують науковий педагогічний принцип підручника специфічними засоба¬ми наочності. Ілюстрації підручників повинні розкривати основний зміст певних елементів програми (провідні ілюстрації). Вони або рівнозначні тексту, або доповнюють його, або є об'єктом для запитань, завдань.

Працюючи з підручником, учитель повинен доповню¬вати його матеріал додатковою інформацією, оскільки зміст підручника нерідко надто конспективний, і знання, почерпнуті учнями лише з нього, будуть обмеженими. Важливо використовувати на уроці як додатковий місце¬вий, краєзнавчий матеріал. Учитель мусить маневрувати методичними прийомами під час викладу матеріалу під¬ручника з огляду на те, що для одних учнів він може бу¬ти надто складним, а для інших — легкодоступним, за¬надто простим.