Суть процесу навчання

Існують два типові варіанти навчальної діяльності учня:

1. Навчальна діяльність відбувається під керівництвом учителя (прийняття пропонованих ним навчальних зав¬дань і плану дій; здійснення навчальних дій і операцій для розв'язання поставлених завдань; регулювання навчальної діяльності під контролем учителя і самоконтролем; аналіз результатів навчальної діяльності, здійснюваної під керів¬ництвом учителя);

2. Навчальна діяльність здійснюється учнем самостій¬но (планування або конкретизація завдань своєї навчаль¬ної діяльності; планування її методів, засобів і форм; са¬моорганізація навчальної діяльності; саморегулювання навчання; самоаналіз результатів навчальної діяльності).

Внутрішній процес засвоєння знань складається з та¬ких ланок: сприймання — осмислення і розуміння — уза¬гальнення — закріплення — застосування на практиці.

Сприймання — відображення предметів І явищ навколишнього світу, що діють у даний момент на органи чуття людини.

Цьому передує: підготовка учнів до участі в процесі нав¬чання; формування активного позитивного ставлення до майбутньої пізнавальної діяльності; створення мотиваційного тла; опора на попередні знання і досвід; зосередження ува¬ги учнів на об'єкті пізнання. Така підготовка позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів. Тому но¬вий навчальний матеріал необхідно викладати лаконічно, узагальнюючи й уніфікуючи його, акцентуючи на смислових моментах навчальної інформації. Водночас слід «очистити» цей матеріал від зайвої інформації, розмежувати відносно са¬мостійні одиниці навчального матеріалу, щоб він мав чітку, зрозумілу і легку для запам'ятовування структуру, відмін¬ну від структури інших одиниць інформації.

Найважливіше на цьому етапі — перше враження уч¬ня від навчальної інформації, яке надовго залишиться в його свідомості. Тому воно повинно бути правильним. Го¬ловну увагу слід зосередити на візуальній подачі нав¬чальної інформації (90% отримуваної людиною інфор¬мації — зорова).

Осмислення навчального матеріалу — процес мислительної ді¬яльності, спрямований на розкриття Істотних ознак, якостей пред¬метів, явищ І процесів та формулювання теоретичних понять, Ідей, закон/в.

Розуміння — мислительний процес, спрямований на виявлення Істотних рис, властивостей І зв'язків предметів, явищ І подій дійс¬ності.Без глибокого проникнення в сутність процесу або яви¬ща неможливо домогтися повного засвоєння навчального матеріалу. Цей процес складається з таких етапів: усвідом¬лення, осмислення, розуміння (осягнення). Учні можуть досягти повного осмислення і розуміння навчального ма¬теріалу завдяки аналізу, синтезу, порівнянню, індукції, дедукції.

Узагальнення — логічний процес переходу від одиничного до загального або від менш загального до більш загального знання, а ' також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності.

Узагальнюючи навчальний матеріал, учитель повинен звертати увагу на найважливіші ознаки предметів, явищ, процесів, добирати варіанти, які найповніше розкривають істотні ознаки явищ і понять. Варіативний характер не¬істотних ознак позначається на характері та ефективності пізнавальної діяльності учнів.

На особливу увагу заслуговує абстрагування (процес мисленого виділення одних ознак конкретного предмета з численних інших ознак). Розрізняють два види абстрагу¬вання: виокремлення істотних ознак (позитивне абстрагу¬вання), виокремлення і відхилення неістотних ознак (не¬гативне абстрагування). У деяких випадках осмислення й узагальнення залежать від уміння вчителя поєднувати по¬зитивне і негативне абстрагування.

Повноцінне осмислення і узагальнення можливе за умови, що воно базується на достатніх наукових знаннях, які забезпечують широке використання порівняння, ана¬логії та доведення. На цьому етапі відбувається система¬тизація навчального матеріалу, в основі якої — класифі¬кація фактів, явищ, процесів.