Суть процесу навчання
Процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками становить пізнавальну діяльність учнів, якою керує вчи¬тель. Роль керівника навчального процесу не обмежуєть¬ся поясненням нового навчального матеріалу. Головний зміст керівництва полягає в тому, що вчитель е насампе¬ред організатором і керівником пізнавальної діяльності уч¬нів, створює умови, за яких вони можуть найраціональніше і найпродуктивніше вчитися (навчальна дисципліна, психологічний клімат, чергування занять, нормування до¬машньої навчальної роботи, постановка перед учнями ме¬ти і завдання). Здійснюючи контроль за навчанням, він повинен бути готовий допомогти, коли в них виникають труднощі. Водночас учитель є вихователем, дбає про розу¬мовий, фізичний, духовний розвиток учнів.
Щоб повноцінно здійснювати процес викладання, вчи¬тель має усвідомлювати загальну мету освіти і місце сво¬го предмета в її реалізації. Виходячи із загальної мети ви¬ховання — формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, — він визначає загальну освітню, виховну і розвиваючу мету свого предмета і кожного уроку.
Учитель повинен глибоко знати предмет на сучасному науковому рівні. А. Макаренко справедливо зауважив, що учні вибачать своїм учителям і суворість, і сухість, і на¬віть прискіпливість, проте не вибачать поганого знання своєї справи.
Здійснення міжпредметних зв'язків у процесі навчан¬ня потребує від учителя певних знань із суміжних дисци¬плін. Учителю фізики не можна не знати періодичного за¬кону Д. Менделєєва, а вчителеві хімії — основ квантової механіки, учитель літератури не може обійтися без знан¬ня історії, а викладач історії — без знання географії. Особ¬лива роль належить методичній підготовці вчителя. Адже недостатньо мати знання зі свого предмета, треба вміти зробити їх надбанням учнів. Оскільки у процесі навчання реалізуються його виховна і розвиваюча функції, вчитель повинен мати добру психолого-педагогічну підготовку, знати методику організації виховної роботи.Міцні знання з методики, психології та педагогіки — підґрунтя розвитку педагогічної майстерності. В удоско¬наленні цієї майстерності важливим є досвід роботи самого вчителя і його колег. Він потребує постійного аналізу, уза¬гальнення, використання в педагогічній діяльності всьо¬го кращого і прогресивного.
Для успішного виконання функції викладання вчитель повинен добре знати особливості учнів. Це є запорукою управління їх пізнавальною діяльністю (учитель може пра¬вильно обрати тон і стиль спілкування з учнями, управля¬ти увагою, як своєю, так і вихованців, знаходити потріб¬ний темп навчально-пізнавальної діяльності тощо).
Діяльність учителя в процесі викладання охоплює пла¬нування діяльності (тематичне й поурочне); організацію навчальної роботи; організацію діяльності, стимулювання активності учнів; здійснення поточного контролю за нав¬чальним процесом, його регулювання, коригування. У цій справі, безумовно, не обійтися без аналізу результатів своєї діяльності.
Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
Ефективність процесу навчання залежить від психо¬логічної підготовленості учнів до навчально-пізнавальної ді¬яльності, яка передбачає: усвідомлення учнем мети навчан¬ня, що стимулює його навчально-пізнавальну діяльність; фі¬зіологічну і психологічну готовність до навчання; бажання вчитися та активність у процесі навчання, вміння зосереди¬тися на навчальній діяльності; належний рівень розвитку.
Організовуючи навчально-пізнавальну діяльність уч¬нів, педагоги повинні використати такі сприятливі момен¬ти позитивного ставлення учнів до навчання: наукові знання зацікавлюють учнів, а вчитель створює ситуації, якими вони захоплюються; наукові знання, вміння і на¬вички практично значущі для учня в різних життєвих си¬туаціях і тому викликають позитивне ставлення до них; навчальна діяльність викликає емоції, бажання долати труднощі, спробувати власні сили в оволодінні навчальним матеріалом; висока оцінка наукових знань у суспільстві збагачує мотиваційне тло навчальної діяльності учнів; колективний характер навчальної діяльності створює спри¬ятливу атмосферу і прагнення посісти відповідне місце се¬ред однолітків; почуття власної гідності є важливою пере¬думовою позитивного ставлення до навчання; успіхи в нав¬чанні спонукають до навчальної діяльності; справедлива оцінка здобутків учня в навчанні стимулює його позитив¬не ставлення до навчання.
Дитина за своєю природою — істота допитлива, праг¬не пізнати невідоме, їй притаманні нормальна увага, уя¬ва, пам'ять, мислення та інші психічні якості. Все це є за¬порукою успішного навчання в школі.