Суть процесу навчання

Передусім слід розвивати мислення учнів на основі за¬гальних розумових дій і операцій. Учні загальноосвітньої школи (неповної та повної) мають навчитися: структурування — встановлення найближчих зв'язків між поняттями, реченнями, ключовими словами тощо, у процесі якого ви¬значається структура знань; систематизації — встановлен¬ня віддалених зв'язків між поняттями, реченнями тощо, в процесі якої вони організуються в певну систему; конкре¬тизації — практичного застосування знань у ситуаціях, пов'язаних з переходом від абстрактного до конкретного; варіювання — зміни неістотних ознак понять, їх властиво¬стей, фактів тощо при постійних істотних; доведення — ло¬гічного розмірковування; робити висновки — поступово спрощувати теоретичний або практичний вираз з метою отримання наперед відомого його виду; пояснення — акцен¬тування думки на найважливіших моментах (зв'язках) під час вивчення навчального матеріалу; класифікації — роз¬поділу понять на взаємопов'язані класи за істотними озна¬ками; аналізу — виокремлення ознак, властивостей, відно¬шень понять, знаходження спільних і відмінних їх власти¬востей; синтезу — поєднання, складання частин (дія, зво¬ротна аналізу); порівняння — виділення окремих ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей; абстрагування — виділення істотних ознак понять відки¬данням неістотних; узагальнення — виділення ознак, вла¬стивостей, істотних для кількох понять.Під час навчального процесу вчитель сприяє розвитко¬ві в учнів волі та наполегливості (обмірковує проблемні ситуації, завдання, теми дискусій тощо); розвиває їхні емоції — здивування, радість, цікавість, парадоксальність, переживання (продумує, коли і як створити необхідні ситуації).

Виховна функція

Виховний характер навчання — об'єктивна закономір¬ність, що виявлялася в усі епохи. Водночас виховуючий характер навчання — важлива функція діяльності вчите¬ля, який виховує підростаюче покоління насамперед у процесі навчання. Зрозуміло, що процес навчання переду¬сім сприяє формуванню наукового світогляду учнів на ос¬нові засвоєння системи наукових знань про природу, сус¬пільство і людину, вихованню відповідного ставлення до життя і до самих себе.

Формування наукового світогляду є підґрунтям для ви¬ховання моральних, трудових, естетичних і фізичних яко¬стей особистості. У процесі навчання формуються такі мо¬ральні якості, як почуття обов'язку і відповідальності, дружби й колективізму, доброти і гуманізму, активна по¬зиція щодо навчання і життя взагалі, а також якості, не¬обхідні майбутньому працівникові будь-якої галузі вироб¬ництва: вміння планувати свою роботу, добирати прийо¬ми її виконання, контролювати себе, раціонально викори¬стовувати час.

Реалізація освітньої, розвиваючої та виховної функцій залежить від перелічених нижче чинників:

Використання змісту навчального матеріалу. У кож¬ній темі підручника закладено достатньо навчального матеріалу для реалізації означених функцій, однак для посилення освітньої, розвиваючої та виховної ролі цьо¬го матеріалу вчитель повинен доповнити його цікавими відомостями з інших джерел.

Добору форм, методів і прийомів навчання. Для реалізації освітньої функції добирають форми і методи навчання, які заохочують учнів до самостійного здобу¬вання знань, умінь та навичок (опрацювання додаткової літератури, спостережень, написання рефератів та ін.).

Забезпечення порядку і дисципліни на уроці.

Використання оцінок. Цьому сприяє аналіз відповіді учня і мотивація оцінки, яку виставляє вчитель. Заува¬ження про неточність чи неповноту відповіді спонукає учня до поповнення знань. Зауваження щодо успіхів або невдач мають виховний аспект, оскільки викликають в учня певні переживання, активізують його навчально-пізнавальну діяльність.

Особи вчителя, його поведінки, ставлення до учнів. Ерудований педагог викликає в учнів бажання підвищу¬вати свій освітній рівень. Тактовний, доброзичливий учитель позитивно впливає на виховання учнів, навіть важковиховуваних.

Розглянуті функції тісно пов'язані між собою, і реалі¬зація однієї з них обов'язково зумовлює реалізацію певних аспектів іншої. Тому педагог, готуючись до уроку, пови¬нен чітко визначити його освітню, розвиваючу і виховну мету.

Структура діяльності вчителя в навчальному процесі