Шпори з естетики

– про природу естетичної свідомості та її форми (естетичне почуття, ідеали, смаки, теорії та ін.);

– про природу естетичної діяльності та її види (художнє конструювання, або дизайн, художня творчість, естетичне вихо¬вання та ін).

Естетика як система має і свій категоріальний апарат: есте¬тичні категорії, естетичні поняття та естетичні закони. Есте¬тичні категорії – це вузлові пункти в історії освоєння люди¬ною дійсності «за законами краси». В них збережені основні типи естетичних відносин «я» людини до навколишнього світу, узагальнені характерні естетичні властивості предметного світу.

Естетичні категорії поділяють на парні і непарні. Парні ка¬тегорії: прекрасне та потворне, трагічне та комічне, низьке та піднесене (високе); непарні, наприклад, такі як: зміст, форма, художній образ, художній метод, естетична свідомість, естетич¬на діяльність, естетична культура тощо. До естетики як науки належать і такі поняття, які відображають окремі риси есте¬тичних категорій, вони характеризують відтінки естетичних вла¬стивостей. Наприклад, категорія «прекрасне» – поняття гармо¬нійного, красивого, чарівного та ін., категорія «потворне» – поняття некрасивого, брутального, бридкого тощо.

УСІ категорії та поняття естетики тісно зв'язані, між собою, між ними існує логічний зв'язок та підпорядкування.Естетика як система містить, крім естетичних категорій та понять, ще й естетичні закони. Естетичні закони – це есте¬тичні відношення між естетичними явищами. Вони розкрива¬ють зв'язки, тенденції, суперечності, які існують між естетични¬ми явищами. Естетичні закони – це закони естетичної діяль¬ності, закони мистецтва як форми суспільної свідомості, закони художньої творчості, закони художнього процесу, закони ху¬дожнього сприйняття, закони естетичного виховання та ін.

Таким чином, естетика – це системне знання, що охоплює певні закони, категорії, поняття, дослідження яких і розкриває її зміст.

Структура естетичного знання

Естетика відіграє значну роль у суспільному житті, це розк¬ривається через функції, які вона виконує в суспільстві. До най¬важливіших функцій естетики належать світоглядна, пізнаваль¬на, формуюча (виховна), методологічна та ін.

Естетика потрібна митцю. Вона є світоглядною основою для творчої діяльності художньої інтелігенції. Художник може інтуї¬тивно використовувати закони естетики, не усвідомивши їх у теоретичній формі, а познайомившись з ними під час художнього процесу, з досвіду попередників та сучасників. Але таке усвідом¬лення іноді не дає можливості глибоко і безпомилково виріши¬ти творчі завдання. Кожен майстер має свою художню концеп¬цію світу, своє світосприйняття. І він, бажаючи чи, навпаки, не бажаючи, передає своє ставлення до світу у творах (наприклад, порівняймо світосприйняття героїв М. Шолохова у повісті «Доля людини» і ф. Кафки у романі «Америка»). Світогляд не тільки керує талантом і майстерністю, а й сам формується під їх впли¬вом у процесі творчості. При цьому найбільший вплив на творчість має той бік світогляду, який розкривається в есте¬тичній системі, свідомо або несвідомо реалізується у художніх образах.

Творчість та усвідомлення, як правило, є супровідними. Со¬фокл, Леонардо да Вінчі, Вільям Шекспір, Жан-Батіст Мольєр, Иоганн Вольфганг Гете, Л.М. Толстой, І.Я. Франко – не тільки видатні майстри мистецтва, але й визначні дослідники його таєм¬ниць.

Естетичні принципи, на які спирається той чи інший митець у своїй творчій діяльності, не байдужі людині, бо свої твори художники завжди створюють для неї. Вона спрямовує розви¬ток мистецтва, і в цьому полягає її велике значення. Естетика надає знання митцям, сприяє свідомому ставленню до худож¬ньої творчості.

Не тільки художнику потрібна естетика, вона необхідна і суспільству, що сприймає мистецтво, – читачу, глядачу, слухачу;

естетика несе знання людям, дозволяє познайомитися з основ¬ними властивостями і законами розвитку естетичних явищ, з різними естетичними концепціями тощо. У цьому розкриваєть¬ся пізнавальна функція естетики.

Естетика виховує особистість, її смак. Вона розвиває її есте¬тичну свідомість, допомагає по-справжньому сприймати мистецтво.

Сприяючи формуванню певних естетичних поглядів, ідеалів, уяв¬лень, дана наука орієнтує у світі естетичних цінностей, викликає ціннісні уявлення, якими люди можуть користуватися у своїй практичній діяльності. Таким чином, вона відіграє виховну роль у житті суспільства.