Шпори з естетики

Удосконалення самого тіла людини, що робить її красивою, сильною, вправною, використання одягу, косметичних засобів і прикрас для де¬монстрування соціальних якостей людей заклали підвалини такого різновиду естетичної діяльності, як мода. Слід зауважити, що розви¬ток її і зміни напрочуд примхливі. Що є рушієм моди, виявити дуже важко. Проте немає сумніву, що вимоги до тіла, одягу, косметики і прикрас щонайтісніше пов'язані зі змінами способу життя і рухають¬ся в єдиному ритмі з усіма змінами навколишнього предметного світу людини, підпорядковуючись провідним формам, які визначають стиль епохи.Та все ж у розвитку моди спостерігаються дві тенденції. Одна з них поля¬гає в тому, що людське тіло, його пропорції' і природні форми є до¬мінуючими. З огляду на це суспільство більшою мірою зацікавлене в гармонійному фізичному розвиткові людського тіла за допомогою спорту; одяг і прикраси орієнтовані на природні людські форми. Що¬до іншої тенденції", то вона полягає в штучному, нерідко спотворено¬му посиленні стилізації людської статури за допомогою одягу, усіля¬ких перук, надмірного використання косметики. В такі періоди вимо¬ги до фізичного стану людського тіла помітно знижуються.

В історії світової моди неодноразово спостерігалися сплески як першої, так і другої тенденцій. Суспільство XX—XXI ст., очевидно, таки знай¬шло можливість гармонійного поєднання вимог як до людського тіла, так і до одягу, прикрас і косметики, що доповнюють природну красу людини. Масовий спорт, піклування суспільства про здоров'я і фізич¬ну досконалість своїх членів є важливим естетичним надбанням люд¬ства, адже за всім цим стоїть високе загальнолюдське гуманістичне завдання — подовжити активне, здорове, радісне життя кожної люди¬ни, де фізична досконалість стала б запорукою повноцінного соці¬ального життя. Водночас мистецтво косметики й одягу дає змогу в ра¬зі потреби приховувати, підправляти недоліки зовнішності.

Вигляд людини, вміння її через зовнішність передати свій внутрішній світ або, навпаки, приховати його, продемонструвати свою індивідуаль¬ність або, навпаки, створити потрібний імідж є нині важливим еле¬ментом естетичної культури особистості. Слід при цьому пам'ятати, що зовнішність не є особистою справою людини, це насамперед умова спілкування та взаєморозуміння, що потребує поваги до су¬спільних норм і правил, людської гідності взагалі.

Відомий італійський (ЬілососЬ Антоніо БансЬі так оцінює естетичну ваго-

Естетичні форми суспільних відносин

волічного до народно-орнаментального, від декоративного, п ного з безпосереднім виявом характеру особистості, до прак функціонального — одяг відрізняється тисячею відтінків, у я дображаються найтонші нюанси самосвідомості та особистог індивіда. Одяг завжди є важливим елементом особистості, дзе] того, що в людині є природного і риторичного або фальшиве лективного чи індивідуального, манірного чи справжнього. Са^ історія костюма — це історія самої людини»1. ^—^ Створення особистого стилю через форм

ВанфиА. Философия искус- зовнішності є, на наш погляд, важливою а ства. —М., 1989. — С. 113. естетичної діяльності людини. Звичайне ний із нас

від природи наділений обличчям і статурою, ми і шиємо собі одяг і взуття, проте це не позбавляє людину відпо ності за свій вигляд. Адже ніхто краще не знає нас і наші влас та якості, ніж ми самі, ніхто крім нас самих не може розвинути тіло, міміку, жести, багатство інтонацій, відшліфувати манера дінки. Для цього кожна людина мусить стати художником, з* створити гармонійну єдність внутрішнього світу й індивідуальЕ нішності. Навряд чи можна знехтувати народним спостереженням, що люді рактеризує її зовнішній вигляд («видно пана по халявах»). Идеті те, що вигляд людини повинен найбільшою мірою відповідати бистосгі, а не суперечити їй. Головними помічниками у вир цього завдання мають бути естетичний розвиток людини, ї мистецтво і спорт.

ЕСТЕТИЧНІ ФОРМИ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН

Естетичний досвід особи реалізується не тільки у створенні власн нішності, айв системі суспільних відносин, в усій багатоманіт етнічних, національних соціальних і міжособистісних форм, а причетна людина. Це відносини моральні та юридичні, еконо] політичні, релігійні й ідеологічні. Вони регулюються мораль правовими нормами, релігійними догматами, конституційнш відомчими нормативними актами, етичними нормами та код честі тощо. Але ці відносини можуть бути й об'єктом естетик яльності людини і суспільства. Іншими словами: будь-яка діл людини, оскільки вона зумовлює встановлення типових соці відносин, що вже самостійно розвиваються в межах існуючих : з особливим моральним змістом, створює певний осередок.

ПРИРОДА В СТРУКТУРІ ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ