Гобелен в сучасному інтер’єрі

1.Організаційна частина.

Постановка мети і завдань уроку.

2.Подача нового матеріалу: повідомлення нових знань.

3.Практична робота (інструменти).

Складання ескізу.

4.Підведення підсумків уроку.

5.Прибирання робочих місць.

Хід уроку.

1.Добрий День.

Сьогоднішньою темою уроку є: Ткацтво та його техніка.

Ви повинні ознайомитися з технологією ткацтва, удосконалювати вміння планувати роботу, здійснювати самоконтроль, розвивати фантазію, наполегливість. Вчитель акценту увагу учнів на способи передачі краси природи в різних видах ДПМ. Демонструє вчитель вироби, тобто гобелени, доріжки, килими, які виконані на ткацькому верстаті чи рамі. Установлення учням відповідальності між натуральним виглядом квітів і їх декоративним зображенням і стилізацією.

2. Визначення виготовлення виробів тканням, як мистецтва, що має історію.

Ткацтво належить до найдавніших ремесел. Ткацтво – це виготовлення різноманітних килимових тканин, виробів, що сполучають в собі всілякі техніки виконання, як і багатство художніх форм. Килими і килимові вироби широко застосовуються для побутових потреб і прикрашення житлових та громадських інтер’єрів.

Мета цього уроку – допомогти засвоїти техніку ручного килимарства в домашніх умовах. Сучасні художники, що займаються ткацтвом, працюють на спрощених рамах і верстатах. Вони використовують у своїх виробах гру світла і тіні. Сплітаючи нитки мимовільно, створюють їх різноманітну товщину, а також прокладають уток через основу не тільки горизонтально, але й в різних напрямках. Відмовляючись від жорстких правил традиційно килимарства, художники об’єднують в одній роботі різні техніки, використовують нетипову сировину – ворс овець і кіз, кінський волос та інше. Це дає нові фактури і колоритні ефекти.

Відмітимо, однак, що початкуючим не варто одразу братися за виконання дуже складних виробів, потрібно прості поступово удосконалювати. Кожна почата робота повинна бути доведена до кінця.

Вправи у килимарстві мають і велике виховне значення. Використання їх у вихованні дітей гідне рекомендації. При залучені дітей до занять ткацтвом обов’язковий принцип поступово нарощування складності роботи. Цьому слід приділяти дуже багато уваги, тактично пропонувати допомогу, підтримувати зацікавленість, заохочувати.

При виготовленні гладких двосторонніх килимарських виробів застосовують такі техніки: “на спільну нитку”, “зачіпками”, “кругленя”, “паласна”.

Способів в’язання ручних вузлів існує декілька: “подвійний, турецький”, “полуторний або персидський”.

3. а). Вчитель ознайомлює учнів з інструкційною карткою, і коротко пояснює як виконувати техніки.