Гобелен в сучасному інтер’єрі
На Україні була поширена техніка ткацтва “під дошку”. Вона полягає в тому , що крім основного ткацького мотиву за ремірками, що набирають на прутик чи планки (дошки) основні нитки де мотиви рисунка. Прутик просувають між нитками основи тих, які перекрили кольоровими нитками утку і під ті нитки основи , де кольорових ниток утка не видно на звороті вироби. Кількість притипів повинна відповідати кількості “уступів” рапорта утка, тому що орнамент ступінчастий контуз. Розглянемо виконання рисунка перебірного ткацтва, яке має різноманітні техніки виконання, після чого , як виткано потрібну смугу фонового полотна підіймають перший прутик і між роз’єднаними нитками основи поруч з прутиками просувають гладеньку дошку (планку) завширшки 12 см. Просунувши дошку плазом на всю ширину основи її повертають на ребро. Перед бедром утворюється рів, в який приготувала кольорові нитки уткою. Потім дошку відсувають плазом , відсувають на назад, далі від решіток і просувають кольорові нитки уткою. Знову ставлять дошку на ребро і просувають кольорові нитки уткою. Ці рухи повторюють стільки разів, скільки потрібно для утворення ступінчатого контуру. Процес повторюється для кожного прутика. На ручному верстаті виготовляють тканини з перебірним двобічним чи однобічним рисунком. Перебірну кияку закладають на необхідну кількість ниток основи (за рисунком) у той самий полотняний рів, що й аронову нитку утка. Незважаючи на те , що нитки для перебору товстіші й м’які , перебірний візерунок лежить в одній площині основного полотна, опукло вимальовуючись на фоні.
В усіх видах ткацтва слід забезпечити м’який еластичний настил утка. Щоб досягти цього ефекти , треба натягувати нитки основи без провисання, але й не дуже сильно , пам’ятати, що слабкий натяг основи призведе до ріпчастої структури килима, а надто сильний утруднить прокладання ниток утка. Для створення рівного міцного краю виробу обов’язково використовують дві бавовняні чи льняні нитки. Щоб утворився рів , беруть дві рейки розміром 60х3х2 см і прокладають їх через основи (першу; чергуючи парну і непарну нитки, другу – непарну й парну). Спочатку роблять кілька прокладок по утку бавовняною чи льняною ниткою, а потім тчуть кольоровою шерстю рисунок.
Наткавши смугу завдовжки не менше як 1-2 см. полотняним переплетенням пришивають до неї нижню частину картону ( рисунок гобелена в натуральну величину). Потім тчуть гобелен , чергуючи нитки основи через одну , тобто виводять нижні нитки вперед правою рукою і прокладають нитку утка , та уток прокладають між верхніми і нижніми нитками основи. Дві крайні нитки основи двічі обвивають ниткою для утворення міцного пруга. Наткавши 5-10 см виробу, прошивають краї міцною льняною ниткою і добре притягують до рами, щоб не утворились затяжки на основі в процесі ткання. Якщо цього не робити, верхня частина виробу буде вужча.
Нитку утка проводять у рів, утворений парними й непарними ниткам основи: перший у них утворюється парними нитками основи, другий висуванням непарних ниток основи уперед.Щоб не перебирати кожного ряду всі нитки, розділяючи їх на парні й непарні , можна користуватися пристроєм для піднімання непарних ниток основи. Для цього 10-15 непарних ниток підв’язують шнурком і збирають у невеликі пасма. Віднімати непарні нитки можна й іншим способом. За допомогою струбцин розкріплюють планку , до якої підв’язують одну з горизонтальних планок з перебраними і виведеними вперед нитками основи. Коли піднімати цю ланку, утворюється зів.
Нитку утка прокладають так. Спочатку нитку утка закладають у рів по високій дузі, далі її прибивають молоточком по центру дуги так, що утворюються дві менші дуги, які також прибивають молоточком по центру кожної . Тільки при такому прокладанні утка структура виробу буде і без стягування ниток і без дірчастих розріджених ділянок.
1.2. Територіальні особливості ткацтва.
Ткацтво належить до найдавніших ремесел. Ткацтво – це виготовлення різноманітних килимових тканин , виробів, що сполучають в собі всілякі техніки , виконання, як і багатство художніх форм. Килими і килимові вироби широко застосовуються для побутових потреб і прикрашення житлових і громадських інтер’єрів .
Про їх стародавнє походження можна судити за зразками знайденими при археологічних розкопках в районі Алтаю був знайдений килим, що добре зберігся і який відноситься до 5 століття до нашої ери. Зараз він знаходиться в Ермітажі. Єгипетські килими, виготовлені в Олександрії експортувалися до Італії та Греції в 2 і 3 сторіччях до нашої ери. Широку світову популярність отримали персидські килими , а в 15-16 століттях стали ручної виробки.
З 1607 року в Москві існували штапельні майстерні . По указу Петра І створювалися придворні майстерні , в яких виготовлялись шовкові килими з золотими і срібними нитками.
В 19 столітті ручним і напівмеханічним способом виготовлялись килими в Курську, Воронежі та інших містах . і сьогодні ще спрощені ткацькі верстати служать народам Африки й Південної Америки. Вони дозволяють задовольняти конкретні матеріальні потреби, виразитися у власний художній творчості.