ЛІПЛЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ЛІПЛЕННЯ

Вступ.

Скульптура (Lat sculptura, від sculpo) - висікаю, вирізаю. Процес творення, пластика від грецького (plastike, від plaso) - ліплю, вид образотворчого мистецтва заснований на принципі об’емного, фізичного тривимірного зображення. Як правило, об’єкт зображення в скульптурі сама людина, меньше тварина (анімалістичний жанр), ще менше природа (пейзаж) та речі (натюрморт).

Постановка фігурив простарі, передача її рухів, пози, світлотіньове моделювання підсилююче рельефність форми, фактура ліплення або обробки матеріала, архітентонічна організація об’ему, зоровий ефект його маси, вагових відношень, вибір пропозицій специфічний в кожному випадку, характер силуета, є головним засобом вираження скульптури.

Об’емна скульптурна форма будується в реальному простарі за законами гармонії, ритма, рівноваги, взаємодії з навколишньою архітектурою або природним середовищем, та на основі анатомічних особливостей тої чи іншої моделі.

Розрізняють два основні різновиди скульптури: кругла (статуя, статуетка, торс, бюст і т.д.) котра вільно розміщується в простарі, та звичайно вимагає кругового огляду, та рельєф це зображення розміщується на площені, що утворює його фон.

За змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну, монументально-декоративну, станкову. Розвиваючись в тісній взаємодії, ці різновиди скульптури мають свої особливості.

Монументальна та Монументально-декоративна скульптура розрахована на конкретний ахітектурний простір, або природне оточення і адресування мас глядочів, розміщується перш за все в людних місцях, на вулицях та площах міста, в парках, на фасадах та в інтер’єрах суспільних споруд. Вона покликана конкретизувати архітектурний образ, доповнювати виразність архітектурних форм новими відтінками, здатна розв’язувати великі ідейнообразні задачі, що з особливою повнотою розкривається в міських пам’ятниках, монументах, монументарних спорудах, яким зазвичай властива величність форм та довговічність матеріала.

Станкова скульптура прямо не зв’язана з архітектурою і носить більш камерний характер, та зазвичай розміщується в залах виставок, музеях, жилих інтер’ерах. Тим самим пояснюється властивості пластичної мови скульптури, її розміри, улюблені жанри (портрет, побутовий жантр, анімалістичний жанр).

Станковій скульптурі більше, ніж монументальній властиві інтерес до внутрішнього світу людини, тонкий психологізм. Скульптурі малих форм належать такі ж витвори медалерного мистецтва та гліптики. Призначення та зміст скульптур складають певний характер його пластичної структури, а вона в свою чергу впливає на вибів скульптурного матеріала. Від природних особливостей та способів обробки останнього залежить технічна обробра скульптури.

М’які матеріали:

глина,

воск,

пластилін,

і т.д.

служать для ліплення.

Тверді матеріали такі як:

кам’яні породи,