Вишиту шовком сорочку я у душі збережу

Учні виконують танець “Коломийка”, лунають самі коломийки.

Ой місяцю місяченьку засвіти на межу,

Най я свому миленькому сорочку мережу,

А я собі полюбила хлопчика не дурні,

Якби м рано не збудила, спав б до полудні

Якби м рано не збудила, сорочку не дала,

То би біда шанталава до полудні спала

Ой не прана сорочина, не прана, не прана

Мама стара, жінки нема, сестра вже віддана

Чи я тобі та й не казав ти моя миленька,

Попери ми сорочину, на буде біленька

Не біла в ня сорочина, й не буде біленька,

По ті не випере любка солоденька

Ой поточе, ой поточе, що в тобі дзюркоче?

Ото моя білявина сорочки полоче

Ой не знаєш, як ті люблю, хлопче молоденький,

Зшила м тобі сорочин у- носи здоровенький

Чи я люди, не газдині у своїм домочку

Та випрала до порога кулаком сорочку

До порога льолю прала, в комині душила

Би сі д моїй сорочині біла не вчепила

Берегиня розповіла Вам про вишиванку. З нею пов’язано багато прикмет, повір’їв. Пам’ятаймо про це. Одягнімо білу сорочку і відчуємо, як вона дає нам здоров’я і снаги, краси і ніжності.

Одягайте сорочку білу вдома, коли немає гостей, радійте самі собі.

Сорочка – це оберіг людини, бо оберігає її від усього злого. Мені хочеться вірити, що ви не забудете, про що нам сьогодні повідомила Берегиня і розкажете своїм мамам, рідним, близьким, а згодом і своїм дітям.