Цикл уроків з теми “іменник” у 3 класі чотирирічної початкової школи

Або вчитель, скажімо, дає тему (дружба, знання, праця, розум), а учні кожного ряду по черзі називають відповідні прислів'я. Виграє той ряд, де діти знають більше прислів'їв.

Беру на озброєння слова К. Ушинського про те, що "мова входить в усі інші предмети і збирає в собі їх результати; завдання, яке бачиться нині - навчити дітей володіти усним і писемним мовленням у процесі спілкування, грамотно передавати власні думки, почуття, настрої, розвивати їхні творчі здібності.На уроках мови учні збагачують, свій словниковий запас, працюючи над синонімами, антонімами, образними висловами, відповідями на запитання, правильною побудовою речень, дотриманням логічної послідовності у викладі думок. Наприклад, для роботи над синонімами використовую такі завдання: дібрати близькі за значенням слова, до даного: заметіль (завірюха, буря, хурделиця, хуртовина). При доборі слів використовую зразки, запитання, опори, які містяться на спеціально оформлених дошках.

Розвиваю усне і писемне мовлення дітей за допомогою методів і прийомів. Особливу роль відводжу переказам (усним і письмовим). Уміння їх писати тісно пов'язане з усним мовленням. Тому практикую вправи в дослівному переказуванні не лише прочитаного учнями, але й сприйнятого на слух. Це тексти подані вчителем у класі чи записані на магнітофонну плівку та прослухані під час уроку.

Навчаючи дітей переказувати, необхідно передбачити й лексичну роботу, бо учні не вживають нових слів.

На дошці записую нові та маловживані слова і образні вислови. Пояснюю перед слуханням тексту. Потім учні читають вголос (хором) записане на дошці і двічі прослуховують. Потім аналізують і переказують.

Для формування понять про мовлення як засіб впливу на поведінку людей використовую бесіди, створення ігрових ситуацій, складання зв'язних розповідей за малюнками

На початку уроку (починаючи з 2 класу) проводжу мовні хвилинки на теми з життя учнів класу і школи або черговий учень робить усний опис ранку. Для дітей дуже цікавим є спостереження за змінами в природі: за небом, за сонечком, за поведінкою пташок. Діти розказують про те, що бачили по дорозі в школу, що здивувало їх. Така робота дає свої результати. Якщо в 2 класі їхні описи були примітивними, то уже в 3 класі, це були художні твори. Якщо в 2 класі часто звучали словосполучення: небо блакитне, небо синє, небо чисте, то в 3 класі - це були красиві порівняння:

Небо синє, немов втомлена вода в ставку.

Небо чисте, не видно жодної пір'їнки.

Небо задумливе, бо згадує спів жайворонка.

Небо сумне, бо насуваються чорні хмари.

Небо гріється, вигрівається, бо незабаром прийде зима.

Діти своїм власним словом відкрили перед товаришами красу навколишнього світу. А краса -це один із струмочків, що живлять доброту, сердечність і любов. Це могутній засіб виховання чутливості душі, вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і відчуття прекрасного ніколи не побачиш.

Краса -ц е яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі відкривається те, чого людина раніше, можливо, і не бачила. Ось чому діти починають вслуховуватися у дзюрчання весняного струмочка, у тихий шелест дерев, зачаровуються сходом сонця і першою вечірньою зіркою.

Діти, які слухають опис ранку, не є пасивними слухачами, вони мають завдання: записати одне речення, яке їм сподобалось із розповіді товариша. Наступні завдання планують у відповідності до теми уроку. Наприклад:

Запиши речення. Підкресли іменники.