ФОНЕТИКА

1.ОСНОВНІ НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ.

2.ОСНОВНІ НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ.

3.ОРФОЕПІЧНИЙ РОЗБІР.

4.ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ

1. ОСНОВНІ НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ.

Голосні звуки в українській літературній мові під наголосом вимовляються чітко, виразно: [наказ], [гордість], [усно], [села], [крица], [лівий].

Для літературної мови характерна також чітка вимова [а], [у], [і], [о] в ненаголошених складах: [малина], [кувати], [пішоу], [молоко].

У ненаголошених складах [е] вимовляється з наближенням до [и], а [и] звучить подібно до [е]. Наприклад: [сеило], [теиче], [диевис'].

Проте залежно від місця в слові, від характеру сусідніх звуків наближення [е] до [и] та [и] до [е] не завжди однакове.Перед складом з наголошеним [е] голосний [й] вимовляється як [еи], a голосний [е] перед складом із наголошеним [і] звучить як [и1]: [теихен'кий], [миін'і]. Ненаголошений [и] перед наступним [й] вимовляється виразно [добрий], [чеирвоний].

2. ОСНОВНІ НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ.

Дзвінки приголосні [дж], [дз], [дз'] в українській літературній мові вимовляються як один звук, що відрізняє їх від вимови звукосполучень [д] + [ж], [д] + [з], [д] + [з'].

Приголосні [ж], [ч], [ш], [дж] перед голосними [а], [о], [у], [е], [и] та перед приголосними вимовляються в українській літературній мові твердо.

У мовному потоці приголосні звуки [ж], [ч], [ш] уподіб¬нюються наступним звукам [з], [ц], [с], а звуки [з], [ц], [с] уподібнюються наступним [ж], [ч], [ш].

Вимовляємо

[зваз'с'а]

[стез'ц'і]

[см'ійес':а]

не [муц'с'а]

[р'іц':і]

[зр'їш:и]

[жчеплеин':а]Пишемо

зважся

стежці