ФОНЕТИКА

Основи слів, від яких утворюються інші слова, звуться твірними основами. Для слова робітник твірною основою буде робіт-, для робітничий і робітникувати — робітник і т. д. Префікси і суфікси, за допомогою яких утворюються похідні слова, звуться словотворчими. Проте частина префік¬сів і суфіксів служить не для творення слів, а для вираження зміни їхніх форм. Так, писати і написати — не різні слова, а те саме слово у формах недоконаного і доконаного видів; високий, вищий і найвищий — знов-таки ступені вираження тієї самої ознаки, тобто форми того самого слова. Такі префікси і суфікси є словозмінними. Словозмінну роль виконують у слові закін¬чення: вони вказують на відмінок (дуб, дуба, дубу; білий, білого, білому), число (дуб — дуби, білий — білі), рід (білий — біла — біле, утік — утекла, утекло), особу (утечу, утечеш, утече) та інші форми того самого слова.

Префікси, корені, суфікси і закінчення звуться значущими частинами слова.

2. ІМЕННИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

В іменниках збереглися давні префікси про,-, па-, су-, уз-, що виступають у дуже небагатьох словах: прадід, пра¬баба, праліс (первісний ліс), правнук; пасинок, паросток, пагорок; супутник, сузір'я, суміш, сутінки; узлісся, узбіччя, узгір'я. Частіше вживаються нові, запозичені з інших мов префікси анти-, контр-, ультра-, архі-: антитеза, антициклон; контрнаступ, контратака; ультразвук, ультрамікроскоп; архі¬мільйонер.

В іменниках наступ, напад, виступ, схід, заспів і под. теж виділяються префікси. Але це префікси не іменникові, а дієслівні, бо самі іменники походять від дієслів, що мають у своєму складі ці префікси: наступати — наступ, напада¬ти — напад, виступати — виступ, сходити — схід, заспіва-ти — заспів.

За допомогою суфіксів, які мають емоційне значення, від іменників з нейтральним емоційним значенням утворюються здрібніло-пестливі або збільшувально-згрубілі іменники. Пор., з одного боку, дубок, дубочок, а з другого — дубище. Здрібніло-пестливого значення іменникам найчастіше надають су¬фікси -к-, -он-, -очок(ечок), -очи-, -ечк-, -иця, -ик-, -оньк(еньк)та ін.: ручка, ніжка, дубок, дубочок, вершок, вершечок, ві¬конечко, відеречко, водиця, коник, столик, дівчина, дівчинонька, річенька.

В іменниках виділяються також суфікси, які не мають емоційного значення — -ар(яр), -ець(єць), -ник, -льник, -ість (ист), -тель-, -нн,-, -енн-, -ість, -ізм (изм) і багато інших: шах¬тар, столяр, мудрець, робітник, мастильник, в'язальник, фольклорист, романіст, учитель, питання, радість, молодість, патріотизм, гуманізм,

3. ПРИКМЕТНИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИПрикметники поділяються на якісні і відносні. Від якісних прикметників за допомогою словозмінних суфіксів -ш (іш) та словозмінного префікса най- утворюються ступені порів¬няння: старий — старший — найстарший; світлий — світлі¬ший — найсвітліший. Якісні прикметники можуть передавати також більшу чи меншу міру ознаки, якості. Для цього слу¬жать словотворчі префікси пре-, за-, над- (предобрий, пре¬завзятий, премудрий, зависокий, завеликий, надпотужний, надвисокий) і суфікси -езн-, -уваг (юват), -еньк-, -есеньк (ісіньк, юсіньк), -аст (яст) та ін. (величезний, старезний, довгуватий, синюватий, маленький, гарнесенький, гарнісінький, тонюсінь¬кий, довгастий, червонястий).

Відносні прикметники, а також деякі якісні, утворюються за допомогою численних словотворчих суфіксів від іменників (дуб — дубовий, вода — водяний, зуб — зубатий, слюсар — слюсарський, батьків — батьківський, дерево — дерев'яний), іменників з прийменниками (без упину — безупинний, між об¬ластями — міжобласний, без меж — безмежний, дієслів (бала¬кати — балакливий, прислівників (сьогодні — сьогоднішній, вчора -— вчорашній, дома — домашній). Віддієслівні прикметники часто утво¬рюються за допомогою словотворчих суфіксів і префікса не- (непролазний, непроникний, непрохідний).

Присвійні прикметники утворюються від іменників чоло¬вічого роду за допомогою словотворчих суфіксів -ів(ов), -ів(їв), -ев(ев) і від іменників жіночого роду за допомогою словотворчих суфіксів -ин-, -їн-: батько — батьків, батькова, батькове, батькові; лікар — лікарів, лікарева, лікареве, лікареві; Матвій — Матвіїв, Матвієва, Матвієве, Матвієві; жінка — жінчин, жін¬чина, жінчине, жінчині; Надія — Надіїн, Надіїна, Надіїне, Надіїні.

4. ДІЄСЛІВНІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ