ФОНЕТИКА

Переважна частина дієслів має у своєму складі продуктивні суфікси -ува (-юва), -а (-я), -й (ї), -і-: головувати, слюсарювати, вивершувати, вибігати, виступати, вселяти, рибалити, важити, доїти, біліти та ін. Дуже рідко виступає в дієсловах непродуктивний суфікс -ва-: забувати, встрявати, повівати.

7. ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ, ЗАПОЗИЧЕНІ ІНШИХ МОВ

Поряд із власними, слов'янськими префіксами і суфік¬сами, українська мова має й цілий ряд запозичених, пере¬важно з грецької та латинської мов. Такі префікси і суфікси звуть ще інтернаціональними, бо вони вживаються в бага¬тьох мовах світу.

Найпоширенішими серед запозичених іменникових і прикметникових префіксів є а- (адинамія — безсилля), анти- (анти-циклон, антинародний), архі-(архімільйонер, архіреакційний), контр- (контрнаступ, контрреволюційний), ультра- (ультра¬мікроскоп, ультрареакційний). До запозичених дієслівних префіксів належать де-(декодувати), де з- (дезактивувати, дезорієнтувати), ре- (реконструювати).

Запозичені суфікси найчастіше трапляються в іменниках і в дієсловах. Так, іменники на означення осіб за їх фахом, належністю до партій і політичних течій утворюються за допомогою суфікса –іст (-ист): болгарист, піаніст, альпініст, футболіст, моторист. Назви політичних напрямів, течій, суспільних формацій найчастіше містять у собі суфікс –ізм (-изм, -їзм): опортунізм, ревізіонізм, альтруїзм, будизм. Серед іменникових запозичених суфіксів слід ще назвати такі широковживані, як -атop (агітатор, механізатор), -ер (комбайнер, контролер). У дієсловах вживаються запозичені суфікси -із- та -ір (-up) (обидва завжди у поєднанні з суфіксом -ува-: колекціонувати, деталізувати, командирувати, репетирувати, пікірувати).

8. ЧАСТИНИ СЛОВА, СПІВВІДНОСНІ З ПРЕФІКСАМИ І СУФІКСАМИ

Колись, у глибоку давнину, префікси були повнознач¬ними словами. У наш час теж можна помітити, як окремі повнозначні слова перетворюються у префікси. Сюди нале¬жать переважно запозичені значущі одиниці, які служать для творення десятків, а іноді й сотень нових слів. Це авіа-, аеро-, електро-, мого-, гідро-, кіно-, фото- і под. Усі вони виступають перед коренями, а отже, ніби виконують роль префіксів: авіабаза, авіабензин, авіагоризонт, авіамістечко, аерокомета, аеросани, аеросівба, аерофотографія, електро¬станція, електромотор, електрообладнання, мотокрос, мотогурток, гідропарк, кіномеханік, фотолабораторія і багато ін. Окремі корені слів використовуються як суфікси. Порів¬няйте слова: пушкініст і пушкінознавець. Це абсолютні си¬ноніми. Неважко помітити, що суфікс -іст і сполучення коре¬невої частини із суфіксальною -знавець мають те ж саме значення. Частина -знавець, співвідносна за своїм значен¬ням із суфіксом, використовується для творення багатьох слів на означення фаху: шевченкознавець, мовознавець, то¬варознавець і т. д.

За допомогою значущих частин слів, співвідносних із су¬фіксами, утворюються нові слова на означення машин і ме¬ханізмів (місяцехід, атомохід, мотовоз, нафтовоз, турбовоз, кригоріз, турборіз, гілкоріз, дерноріз), професій (землероб, хлібороб, склороб, бавовнороб) і т. д.

9. ДАВНІ И НОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИПрефіксів в українській мові значно менше, ніж суфіксів. Префікси стійкіші, ніж суфікси: вони рідше і повільніше змінюються. Давні пам'ятки української мови засвідчують ті самі префікси (без-, від-(од-), з-(с-), на-, про-, пере- та ін.), що е й тепер. Більше того, ті префікси, які вважаються тепер застарілими і вживаються для надання мові урочистості (пор. у Т. Г. Шевченка: «Возвеличу малих отих рабів німих») або з гумористичною метою (пор.: у Т.Г.Шевченка: Та хоч старенький божий глас возвисъте, дядино), сприймалися як застарілі вже і в давній українській мові.

У сучасній українській мові є такі слова, в яких суфікси або префікси можна виділити тільки умовно, бо вони давно вже злилися з кореневими частинами слів. Префіксів це сто¬сується тільки частково. Так і тепер уживаються префікси су- (пор.: супутник), па- (пор.: пагорб), але їх не можна вже виділити в словах сусід, патока. Що ж до давніх суфіксів, то деякі з них зникли зовсім. До колишніх суфіксів належать -р (пор.: жир і жити, дар і дати), -оч (світоч). З погляду слово¬твірної будови сучасної української мови в словах жир, дар, пир і под. не виділяється колишній суфікс -р, а в слові світоч — колишній суфікс -оч. Навпаки, є дуже «молоді» префікси й суфікси. Вони утво¬рилися недавно внаслідок об'єднання двох префіксів або суфіксів в одному. До таких новотворів належать префікси зне-, обез- (знеболити, обезболити), -івськ-, -нича-. Порівняйте будову таких пар слів: батьківський і горьківський, капосничати і ліберальничати. У слові батьківський два суфікси: суфікс присвійності -ів- (як у словах батьків, синів, робітників) і суфікс відносності -ськ- (як у словах сільський, командирський, учительський). Слово ж горківський утво¬рилося безпосередньо від псевдоніма видатного пролетарського письменника Максима Горького — Олексія Максимовича Пеш¬кова. Те ж саме стосується і слів капосничати і ліберальни¬чати. Перше з них утворилося за допомогою суфікса -а- від іменника капосник, що має в своєму складі суфікс -ник, друге — від іменника ліберал (слова «ліберальник» немає і не було) за допомогою нового суфікса -нича-. Новоутворені суфікси -івськ- і -нича- звуться складними.