Міжнародна фінансова система

Іноземні бонди продаються за межами країни-позичаль¬ника, в національному фінансовому центрі і у валюті країни-позикодавця.

На ринку євробондів випускаються і продаються облі¬гаційні зобов'язання, які виражені в євровалютах. До його складу входять євроемісія і вторинний ринок.

Євробонди гарантуються або виносяться на ринок на ко¬ристь позичальника синдикатом банків із різних країн і розмішуються в країнах, які відрізняються від валюти позики. Ринок євробондів не має національних кордонів. В обігу пе¬реважають бонди з фіксованою відсотковою ставкою, меншу частину від загального обсягу становлять бонди з плаваю¬чою ставкою. Цей ринок розпочав свою діяльність у 1963 р.

Останніми роками набули поширення бонди, конвертовані в акції або з правом обміну на акції як титули власності у формі національного капіталу. Значно зросла частка євро¬бондів в ЕКЮ та ЄВРО. Серед позичальників на ринку об¬лігацій зростає кількість приватних корпорацій і банків, а також регіональних організацій, у тому числі ЄС. У цілому євроемісії перевищують сьогодні емісії іноземних облігацій в 3—4 рази.

Крім того, країни, які розвиваються, мають значний обсяг короткострокових зобов'язань у вигляді комерційних паперів, депозитних сертифікатів, револьверних, експортних кредитів й інших короткострокових зобов'язань.

Отже, в сьогоднішніх умовах лібералізації міждержавно¬го обміну товарів, послуг та капіталів відбувається інтенсив¬ний процес глобалізації фінансових ринків.

3. Сучасні міжнародні кредитні відносини

Однією з основних тенденцій розвитку сучасних світогосподарських зв'язків є значне поширення міжнародних роз¬рахунків у кредит. Причому ця тенденція значно посили¬лась останніми десятиріччями. Так, якщо в 1937 р. на умо¬вах розрахунків у кредит експортувалося лише 1,5% машин¬но-технічних товарів, то на початку 60-х — 50, а на початку 90-х років — 75% експорту цієї продукції в світі. Надання кредитів імпортерам є сьогодні досить звичним засобом ре¬алізації продуктів на світовому ринку, однією із найпошире¬ніших форм сучасних світогосподарських зв'язків. Тому не випадково на світовому ринку експортні кредити є нерідко більш дійовим засобом боротьби за ринки збуту, ніж ціна, якість товару чи терміни поставок.Міжнародний кредит — це надання у тимчасове корис¬тування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим. На практиці він здійснюється через надання валютних і то¬варних ресурсів на умовах зворотності та виплати відсотків, переважно у вигляді позик.

Залежно від об'єктів кредитування міжнародні кредити поділяють на комерційні та фінансові.

Комерційний кредит — це первинна форма кредиту, в тому числі в зовнішній торгівлі, що називається також фірмо¬вим кредитом або кредитом постачальним, де позикова опе¬рація поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позико¬вого капіталу — з рухом товарного капіталу. Саме тому ко¬мерційний кредит, який є найбільш "зв'язаною" формою кре¬диту, все ще досить широко використовується в міжнародній торгівлі, проте внаслідок обмеження фінансових можливос¬тей ця форма кредитування практично не використовується при взаємних поставках інвестиційних товарів, які призна¬чаються в основному для модернізації та реконструкції ви¬робництва, оновлення його технологічної структури.

Фінансовий кредит — це надання коштів у грошово-ва¬лютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжна¬родному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватись у валютах країни-кре¬дитора та країни-боржника, а також у третіх валютах.

Однією з важливих характеристик сучасних світогосподарських зв'язків є швидке розбухання міжнародного кре¬диту, перетворення міжнародного ринку позикових капіталів на центральний елемент міжнародних економічних відно¬син. Адже інтернаціоналізація виробництва та капіталу, роз¬ширення сфери діяльності транснаціональних корпорацій потребують не тільки вільного обміну однієї валюти на іншу, а й сильних джерел безперебійного міжнародного фінансу¬вання відносно незалежних від національних систем. Саме тому досить значного розвитку набув міжнародний ринок позикових капіталів як система відносин з приводу акуму¬ляції та перерозподілу позикового капіталу між країнами, що є сукупністю кредитно-фінансових закладів і фондових бірж, які надають позики і кредити іноземним контрагентам.