Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка”

2)Країни, валюти яких обмежено гнучкі по відн-ошенню до однієї чи ряду валют:

- з обмеженою гнучкістю до долара США: Бахрейн, Катар, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати

- країни, що входять у Європ. валютну с-му (ЄС).

3)Країни, валюта яких характеризується підвищ-еною гнучкістю (долар США).

55. Вплив девальвації на стан валютного ринку.Заходи щодо регулювання валютного ринку спонукають уряд здійснювати девальвацію або ревальвацію своїх нац. валют.

Девальвація – цілеспрямовані дії уряду на ↓ об-мінного курсу валюти своєї країни.

Вихідний стан: фіксований вал. курс, виникає нерівновага платіжного балансу. Від'ємне сальдо балансу офіційних розрахунків означає перевищ-ення попиту на іноз. валюту над її пропозицією. Один із способів досягнення нульового сальдо платіжного балансу – девальвація.

Припущення моделі: 1)попит і пропозиція ва-люти визначаються величиною чистого експорту (міжкраїнові переливи капіталу врівноважують один одного і не впливають на сальдо платіжно-го балансу). Торгівля 2 товарами (1 – експортуєт-ься, 2 – імпортується);

2)резиденти, приймаючи рішення, орієнтуються на ціни, виражені в нац. валюті. Так попит на ім-порт залежить від ціни імпортних товарів у нац. валюті. Пропозиція вітчизняних товарів, що екс-портується, залежить від його ціни в нац. валюті. Зміни доходів та їх вплив на попит тут не врахо-вується.

3)Це короткострокова кейнсіансь-ка модель, яка припускає "жорсткість" зарплати та цін, крива AS – горизонтальна пряма.

P – ціна товарів, що експортуються, в нац. валю-ті; P* - ціна іноз. товарів, виражена в іноз. валю-ті; MD – крива попиту на імпорт; EP* - ціна імп-ортного товару, виражена в національній валюті; E – курс іноз. валюти. (Мал.4).

M=MD(EP*).

В умовах девальвації: Ex зростає (девальвація нац. валюти), що призводить до зсуву MD. Обсяг Im знижується з DM до DM', попит на іноземну валюту сменшується з DABC до DAEF. (Мал.5).

X=XD(P/E), P/E – ціна експортного товару в іноз. валюті. Девальвація нац. валюти (Ex зростає). Ці-на експортного товару спадає з P/E до P/E', у рез-ультаті попит на Ex змінюється з Ax до Ax'. Про-позиція іноземної валюти до девальвації = площі ABCD. Після девальвації = площі AKEF. Чиста пропозиція іноз. валюти = ABCD(з мал.5)-DABC(з мал.4).

Постає проблема: збільшиться чи зменшиться експортна виручка в результаті девальвації, а , отже, збільшиться чи зменшиться чиста пропоз-иція іноз. валюти. З одного боку – падіння цін ек-спортного товару призводить до зростання експ-орту. З іншого боку – курс іноземної валюти, що знижується в результаті девальвації, зменшує кі-лькість іноз. валюти, що надходить за експортні товари. Експортна виручка зростає, якщо площа AKEF> площі ABCD. Тоді NE зростає, валютний ринок врівноважиться. Якщо площа ABCD> пло-щі AKEF, то експортна виручка зменшиться, тоб-то девальвація веде до зменшення експортних надходжень, погіршення торгового балансу, зме-ншення чистої пропозиції іноземної валюти, зро-стання нестабільності на вал. ринку.

Умова Маршала-Лернена: Наслідки девальвації для NE: 1)девальвація  Im  TC на Im  NE  попит на іноз. валюту.

2) девальвація  Ex  іноз. валюта  NE.

3) девальвація  обсяги валютних надходжень  NE.