Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка”

В умовах торгівлі: країна А - спеціалізація на вир-ві товару у, рух вниз по кривій вир-их мо-жливостей; країна В-спеціалізація на вир-ві тов х, рух угору по кривій вир-их можлив-й.

Спеціалізація - до т С (С*), де встановиться нове рівноважне співвідношення цін. В резул-ьтаті рівень спож-ня країни А зріс до т ЕА* на новій кривій байдужості UА* , а рівень спож-ня країни В - до Ев* на новій кривій байдуж-ості Uв*.

21 Парадокс Леонтьєва та спроби його пояс-нен

Найбільш відоме дослідження, що не підтверди-ло висновків Хекшера-Оліна-Самуельсона було здійснено вченим В.Леонтьєвим. Він шляхом де-яких емпіричних тестів показав, що умови теорії на практиці не співпадають. Фактично він порів-няв співвідношення капітала і праці, які необхід-ні для виробництва одиниці амер імпорту (К/L) im, з співвідношенням капітала і праці, що необ-хідні для виробництва одиниці амер експорта (K/L)x. Згідно з цим співвідношенням країна мо-же вважатися капіталонасиченою, якщо:

(K/L)im/(K/L)x<1

Країна вважається праценасиченою,акщо:

(K/L)im/(K/l)x>1

Леонтьев очікував,що згідноз теорієб Хекшера-Олінарозрахунки покажуть, що експортні амер товари потребують більше капітала на одного за-йнятого, ніж амер товари, що прямо заміняють імпорт. Однак результати виявилися прямо прот-илежними.

Парадокс Леонтьева-теорія співвідношення фак-торів виробництва Хекшера-Оліна не підтвердж-ується на практиці: праценасичені країни експор-тують капіталоємку прдукцію, тоді, як капітало-насичені-працеємку. Пояснення парадокса. Аргу-менти проти парадокса Леонтьева:

-Необхідно поділяти робочу силу на кваліфіков-ану і некваліфіковану і розраховувати удельніе? витрати на виробництво експортних товарів кож-ної групи окремо.

-США імпортує велику кількість сировини, доб-ича якої потребує великих затрат капітала. Тому, якщо експортні товари потребують великої кіль-кості капіталоємкої сировини, це робить амер ек-спорт капіталоємким.

-Тест Леонтьева не враховував факта існування амер імпортного тарифу, який був створений для того, щоб огородити від іноземної конкуренції трудоємку галузі амер промисловості, заважаючи тим самим імпорту трудоємких товарів.-Смаки і переваги амер традиційно направлені на капіталоємку технологічну продукцію, яку вони купляють закордоном не дивлячись на те, що кр-аїна сама добре забезпечена капіталом.

-Реверс факторів виробництва: один й той самий товар може бути працеємким в праценадлишков-ій країні і капіталоємким в капіталонадлишковій країні, що може відбутися за умов великої еласт-ичності взаємозамінюючості факторів вир

Парадокс Леонтьева продовжує служити вагом-им попередженням від прямолінійного викорис-тання теоріі Хекшера-Оліна на практиці. Але не дивлячись на це сама реорія продовжує займати вагоме місце в арсеналі економічниї інструментів аналізу міжнародної торгівлі.

22. Виграш від міжнародної торгівлі та його розподіл.

Виграш від міжн. Торгівлі розподіляється нерів-номірно між самими торгуючими країнами і в межах кожної з них.

Виграш від торгівлі(країна А, країна В): виробн-ики, споживачі, екпортери, імпортери, власники фак-ів вир-ва). Фактори, що визначають розміри виграшу від міжн. Торгівлі:1.Рівень на якому вс-тановлюються ціни на товари, якими країни тор-гують;2.обсяги торгівлі

Мал.1-3