Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка”

Опціони продаються за 9-місячним циклом.

Залежно від передбаченого строку оплати пост-ачання валюти розрізняють опціон європейський та американський. Європ. може бути сплачений лише в день закінчення контракту. Амер. дає бі-льшу свободу вибору, дозволяє здійснити угоду протягом всього строку контракту, включаючи день його укладення. Вартість опціона розрахо-вується на основі опціонної премії, що являє соб-ою тверду суму, наприклад, у центах, що сплачу-ється з кожної одиниці іноз. валюти.

На ціну опціона впливають

1)внутрішня цінність опціона; 2)змінність курсів спот і форвард; 3)строк, на який укладена угода; 4)тип опціона – америк. чи європ.; 5) % ставка по валюті; 6)форвардна премія (дисконт) чи різниця в %ставці.

Спосіб котирування – аутрайт.

Ринок валютних опціонів активно використовують і спекулянти, і хеджери.

53. Фіксований валютний курс. Важливим учас-ником вал. ринку є держава в особі ЦБ або Мін-істерство Фінансів. При цьому держава може зд-ійснювати валютні інтервенції та встановлювати режим визначення національних валютних кур-сів.

Існують 2 альтернативні позиції відносно встано-влення вал. курсу:

1)держава жорстко фіксує обмінний вал. курс на певному рівні, бере на себе зобов'язання по підтриманню її стабільності;

2)держава дозволяє вал. курсу вільно колихатися під впливом попиту і пропозиції (плаваючий вал-ютний курс).

Дві вказані крайнощі рідко зустрічаються в чист-ому вигляді.

Розглянемо модель валютного ринку з фіксован-им вал. курсом. Припустимо, що імпорт створює попит на іноземну валюту і одночасно пропози-цію національної валюти, експорт – пропозицію іноземної та попит на вітчизняну валюту з-за ко-рдону.

Нехай на ринок іноземної валюти виходять імпо-ртери та експортери країни А1, що торгують з А2 Попит на валюту країни А2 – а2 (ММ) має негат-ивний нахил: чим вище курс а2, тим менше поп-ит на а2 з боку імпортерів, оскільки товари краї-ни А2 стають дорожчими для мешканців А1. Кр-ива пропозиції а2 (ЕЕ) має позитивний нахил: чим вище курс а2, тим більше попит на товари країни А1, оскільки вони стають дешевшими для іноземців. (Мал.1).

ЦБ фіксує валютний курс і зобов'язується підт-римувати незмінним його рівень. У разі відхиле-ння валютного курсу від встановленого рівня ЦБ проводить інтервенцію, щоб підтримати прогол-ошений рівень валютного курсу. Дії ЦБ при від-хиленні курсу – проведення валютних інтерв-енцій.

Якщо ЦБ А1 зафіксує курс а1 на рівні (n+1) оди-ниць а1 за а2 (рівноважне значення n), то пропо-зиція а2 або попит на а1 буде вищою, ніж попит на а2 або пропозиція а1 (S a2>D a2, або D a1>S a1). Такий стан на вал. ринку свідчить про позит-ивне сальдо балансу поточних операцій. Дії уря-ду А1: інтервенції (продаж а1 за а2), щоб задов-ольнити попит на а1. Це можливо, якщо уряд А1 володіє достатніми резервами в а1.

Якщо ЦБ А1 зафіксує вал. курс на рівні (n-1) од-иниць а1 за а2, то D a2>S a2, або S a1>D a1. У ць-ому випадку наявний дефіцит балансу поточних операцій. Дії ЦБ А1: інтервенція (продаж а2 за а1), щоб задовольнити попит на а2. Необхідні до-статні резерви іноземної валюти. (Мал.2).Якщо резервів ЦБ не достатньо для підтримки в країні фіксованого валютного курсу протягом тривалого періоду, то офіційно проголошується про підвищення (ревальвацію) або зниження (де-вальвацію) ціни національної валюти.

Але якщо про недостатність валютних резервів стане відомо спекулянтам, вони почнуть збуват-ися від нац. валюти, скуповуючи іноземну, в очікуванні прибутку при її продажу після девал-ьвації. У результаті таких спекулятивних дій ЦБ може дуже швидко втратити резерви іноземної валюти. Тому ЦБ повинен або девальвувати вал-юту раніше, ніж почнуться спекулятивні атаки, або перейти до с-ми гнучкого вал. курсу.