Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка”

Історично початковою формою фіксованого вал. курсу була с-ма золотого стандарту (після напо-леонівських війн до І світової війни): - держава фіксує ціну золота і встановлює вартість націон-альної грошової одиниці в золотому виразі; - в обороті знаходяться золоті монети і банкноти, що вільно розмінюються на золото; - держава має такий золотий запас, що гарантує 100% забе-зпечення грошей золотом. Так вал. курс визнач-ався на основі золотого паритету – співвідноше-нні кількості золота, зафіксованому законом, у нац. грошовій одиниці.

На принципі фіксованих вал. курсів засновувал-ась і Бреттон-Вудська грошова с-ма (44-73). Кожна країна встановлювала паритет своєї валю-ти до золота і долара США та на цій основі визн-ачався її курс по відношенню до валют інших кр-аїн. Для підтримання стабільності вал. курсу кер-івництво здійснювало валютну інтервенцію, а в критичних ситуаціях – девальвацію (ревальваці-ю) валют. Відхилення від вал. курсу дозволялися лише по узгодженню з МВФ.

54. Плаваючий валютний курс. Регульований ку-рс. Валютний курс – це ціна грошової одиниці країни, виражена в грошових одиницях інших країн. Існують 2 с-ми вал. курсів:

1)держава жорстко фіксує обмінний вал. курс на певному рівні, бере на себе зобов'язання по підтриманню її стабільності;

2)держава дозволяє вал. курсу вільно колихатися під впливом попиту і пропозиції (плаваючий вал-ютний курс).

Розглянемо модель валютного ринку з плаваюч-им вал. курсом. Припустимо, що імпорт створює попит на іноземну валюту і одночасно пропозиц-ію національної валюти, експорт – пропозицію іноземної та попит на вітчизняну валюту з-за кордону.

Нехай на ринок іноземної валюти виходять імпо-ртери та експортери країни А1, що торгують з А2. Попит на валюту країни А2 – а2 (ММ) має негативний нахил: чим вище курс а2, тим менше попит на а2 з боку імпортерів, оскільки товари країни А2 стають дорожчими для мешканців А1. Крива пропозиції а2 (ЕЕ) має позитивний нахил: чим вище курс а2, тим більше попит на товари країни А1, оскільки вони стають дешевшими для іноземців. (Мал.1).

ЦБ не втручається в діяльність вал. ринку, рівно-важний вал. курс встановлюється в точці перет-ину попиту і пропозиції. Зростання попиту ззовні на товари даної країни призводить до зростання попиту на валюту цієї країни і, відповідно, до зростання пропозиції іноземної валюти за даного рівня вал. курсу (крива ЕЕ – вправо). У результа-ті валюта даної країни подорожчає. Якщо ж поп-ит переключиться з вітчизняних товарів на іноз-емні, зросте попит на іноземну валюту за даного рівня валютного курсу (крива ММ - вправо), що призведе до знецінення національної валюти. (Мал.3).

Історично початковою формою фіксованого вал. курсу була с-ма золотого стандарту (після напо-леонівських воєн до І світової війни). На прин-ципі фіксованих курсів засновувалась і Бреттон-Вудська грошова с-ма (44-73). Починаючи з 1960-х багато країн хотіли змінити склад резерв-ів на користь золота. Виникла потреба в збільш-енні загального об'єму міжнародних резервів. То-ді МВФ заснував СПЗ, які розповсюджувались для збільшення офіційних резервів. Але це не ви-рішило проблему.

Відмова від фіксованого вал. курсу і офіційне ви-знання переходу до плаваючого відбулося на Ям-айській конференції в 1976. Передбачалась ная-вність ринку досконалої конкуренції, де попит на валюту і її пропозиція визначають рівновісний курс рівновісний об'єм валют. Пропозиція іноз. валюти є сумою експортних доходів, у той час як попит на неї є загальний об'єм імпорту. Ринок вр-івноважується за допомогою цінового механізму, тобто за рахунок зміни курсу валют. Межі коли-вань не регламентуються, а ЦБ не зобов'язані вт-ручатися в роботу вал. ринків з метою підтримки стабільності нац. валюти.

Розрізняють країни з різними системами валютн-их курсів: 1)Країни, валюти яких прив'язані до 1 або ряду валют:

- біля 30 країн – до долара США

- 14 країн – до франц.франку

- Лівія, Замбія, Іран, Руанда – до СПЗ