Міжнародні транспортні коридори - особливий пріоритет України на шляху інтеграції у світову економічну систему

Ц впровадження прогресивних технологій у транспортні та інші супутні процеси;

Ц підвищення ефективності функціонування транспортного комплексу України;

Ц підвищення конкурентоспроможності українських перевізників;

Ц вирішення енергетичних та екологічних проблем транспорту.Великі перспективи бачаться в раціональному поєднанні вільних економічних зон та міжнародних транспортних коридорів, що дозволить використати переваги тих і інших. На сьогодні в світі діють понад 1000 вільних економічних зон (ВЕЗ). Завдяки так званому “шлюзовому” принципу ВЕЗ національні товари та послуги надходять на світовий ринок, а іноземні ресурси підключаються до національних економік, відіграючи важливу роль у розвитку економіки як конкретної країни, так і світової економіки в цілому. Зокрема на території ВЕЗ виготовляється продукція, вартість якої складає близько 15% світового торговельного обороту.

Досліджуючи проблему поєднання ВЕЗ – МТК, В.П.Кузьменко - експерт

Національного інституту україно-російських відносин (РНБОУ) - робить висновок, що транспортний коридор Балтика - Чорне море та Євразійський МТК в разі їх поєднання залучать в Україну потужні транзитні потоки, включаючи зв'язки Південної Азії та Африки з Європою, Ближнього Сходу з Європою, Середньої Азії з Європою, які створять одну з найбільш перспективних для нашої країни транспортних артерій міжконтинентального значення. В складі цих коридорів може бути створено декілька ВЕЗ. Зокрема називаються ВЕЗ “Інтерпорт-Ковель” (Волинь), ВЕЗ “Порто-Франко” в Одесі, ВЕЗ “Аджалик” та ВЕЗ “Антарктика” в Іллічівську, міжнародна ВЕЗ “Рені-Галац-Джурджулешти”. До складу МТК ЄС №№ 3, 5, 7, 9 можуть увійти ВЕЗ “Мостиська”, “Жовква”, “Яворів”, “Закарпаття” та інші.

Великі потенційні можливості в розвитку МТК має і ГУУАМ. На думку аналітиків Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова, фундаментом і рушійною силою розвитку ГУУАМ могла б стати ідея створення Євроазіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК). Це обумовлюється спільними інтересами країн ГУУАМ - всі країни-учасники цієї організації та інші країни Каспійського регіону мають вагомі інтереси у сфері видобутку та транспортування нафти у Європу.

Важливо оцінювати також стан розвитку транспортних потоків в інших наших сусідів, які включені в Крітські МТК, зокрема в Російській Федерації. За прогнозами, обсяг зовнішньої торгівлі Росії до 2010 р. у порівнянні з1998 р. зросте на 70-75%, а експортно-імпортні перевезення – на 30-35%. За оцінками експертів, вантажообіг контейнерних вантажів на напрямі Західна Європа - Східна Азія складе загалом 250 млрд дол., з них 10-15% пройде російськими транспортними комунікаціями. У 2001-2010 рр. на розвиток інфраструктури коридорів Росія планує витратити 600 млрд руб., у тому числі з власних і залучених коштів підприємств 420 млрд, федеральний бюджет надасть 12 млрд руб., бюджети суб'єктів Федерації - 6 млрд. При цьому головні вантажопотоки всередині Росії підуть по осях Захід-Схід та Північ-Південь. На напрямку, що забезпечує транспортно-економічні зв’язки Північ-Південь, російські фахівці виділяють такі транспортні коридори: 1. Кордон з Фінляндією - Санкт-Петербург - Москва - Київ - порти України на Черному морі. 2. Санкт-Петербург - Псков - Невель - Вітебськ - Київ - порти України на Черному морі. Обидва ці коридори є частинами Пан-Європейського МТК № 9.

Високий рівень очікувань від Другої Міжнародної Чорноморської транспортної конференції, яка відбудеться 5-6 березня 2002 року в Києві. Тут буде підведено підсумки досягнутого за цей період в розвитку Чорноморської транспортної зони і коридору Європа-Кавказ-Азія, виявлення проблемних сторін розвитку і, в результаті, формування узгодженої транспортної політики України як сполучної ланки між Європою і Азією. До участі в конференції запрошені міністри транспорту країн-учасниць ОЧЕС, TRACECA, Пан-Європейських транспортних коридорів, коридору Гданьськ-Одеса, а також представники ЕКЕС, ЄКМТ, ООН, міжнародних організацій, ініціатив і програм, провідних транспортних компаній – загалом офіційні делегації, що представляють ограни державної влади та приватний сектор у галузі транспорту близько 30 країн. Проведення конференції зробить вагомий внесок у подальший розвиток транспортних систем країн Чорноморського регіону - складової частини загальноєвропейської транспортної мережі.Сьогодні КМ України не хоче миритися зі значною втратою позицій нашої країни як морської держави. 14 лютого 2002 р в Одесі відбудеться засідання колегії Міністерства транспорту, де буде розглянуто звіт директора Державного департаменту морського і річкового транспорту про хід реалізації основних стратегічних напрямків розвитку морського та річкового транспорту, завдання і шляхи їх подальшого вирішення, а також планується розглянути Програму розвитку портів України на період до 2012 року та комплексний план розвитку залізничного транспорту морських портів і припортових станцій на 2002-2007 роки. В переддень цього засідання міністр транспорту Валерій Пустовойтенко висловився досить однозначно: “Сьогодні морська галузь в загальній системі транспортного комплексу України перебуває чи не в найскладнішому становищі. Ми не можемо і не будемо миритися з тим, що 93% вантажів в українських портах обслуговують не українські, а іноземні судна. Самі порти потребують модернізації технологічного процесу, вони повинні бути готові до збільшення вантажної бази. Тому нам важливо в комплексі розглянути всі питання подальшого розвитку транспортно-дорожнього комплексу Одеської області, затвердити програму розвитку морських портів. І все це також пов`язати з низкою заходів щодо відродження національного морського перевізника і морської галузі України загалом”.