Міжнародні транспортні коридори - особливий пріоритет України на шляху інтеграції у світову економічну систему

Створення і функціонування мережі транспортних коридорів регулюється у міжнародній практиці кількома сотнями різноманітних нормативно-правових актів, технічних документів, конвенцій, вимог, стандартів тощо. Україна погодила тільки частину із цих документів (близько 25 з 50 головних).

Міжнародна транспортна мережа України і діючі системи перевезення в умовах трансформації економіки вимагають принципових змін в експлуатаційно-технологічній діяльності, а також заміни технічних засобів і устаткування.

Головними вимогами в цих питаннях є:

- максимальне зниження собівартості перевезень;

- переоцінка критеріїв у підходах до визначення ефективності перевезень, перехід від об'ємних показників роботи транспорту до фінансово-економічних;

- забезпечення достатньої швидкості руху транспорту і доставки пасажирів та вантажів;

- забезпечення збереження вантажів під час перевезення;

- підвищення якості послуг на транспорті.

Питання прискореного проходження транспорту через пропускні пункти на державному кордоні – мабуть, найскладніше у міжнародних перевезеннях. Для його вирішення необхідно побудувати нову інфраструктуру пропускних пунктів на державному кордоні, яка відповідала б міжнародним стандартам. На маршрутах транспортних коридорів розміщено 12 автомобільних, 11 залізничних і 3 пропускні пункти в морських і річкових портах. Серед автомобільних лише пропускний пункт "Краковець", побудований у 1997 р., цілком відповідає всім без винятку міжнародним вимогам і стандартам. Інші пропускні пункти вимагають істотної реконструкції та будівництва нової інфраструктури.

Реальний стан створення національної

мережі МТКНаціональне агентство з питань розвитку і європейської інтеграції України у рамках програми "Європейські транспортні коридори" розробило ряд проектів. Але поки що з їх числа Європейський Союз підтримав тільки найдешевші. Серед таких проектів є "Інституціональна підтримка Міністерства транспорту" (бюджет проекту - 1,5 млн євро). В його рамках європейські експерти проводять загальну оцінку коридорів, допомагають українським фахівцям у розробці необхідного законодавства. Одним з підтриманих проектів є "Поліпшення паромної переправи Іллічівськ-Поті", що входить до Євро-Азіатського транспортного коридору і завдяки якій можна з'єднати 9-й критський (водний) коридор з ЄАТК (бюджет проекту - 7,3 млн євро). У його рамках передбачається реконструювати діючий в Іллічівську термінал, створити комп'ютерну систему з обслуговування паромних вантажів, здійснити постачання і монтаж устаткування для обробки контейнерів.

Європейський Союз також виділяє ще 4 млн євро на проект "Поліпшення транспортних потоків, що проходять по 2-му і 9-му критських транспортних коридорах". У його рамках мають бути проведені дослідження із загальної оцінки вантажопотоків і їх розподілу по коридорах та підготовка техніко-економічного обгрунтування.

У той же час, наприклад, вартість проекту "Розвиток автомобільних шляхів України" становить 304 млн дол. США, з яких 204 млн дол. США - кредит Світового Банку, а 100 млн дол. США – власні кошти України, а точніше - держкорпорації "Укравтодор". Вимоги Світового Банку цілком обгрунтовані й логічні. Україна повинна чітко визначити джерела внутрішнього фінансування. Експерти Світового Банку не приховують своїх сумнівів щодо того, чи зможе українська сторона виконати свої боргові зобов'язання.

Аналогічні проблеми мають місце і стосовно проекту "Модернізація автомагістралі Київ-Чоп" (загальний бюджет проекту - 60 млн євро, з яких 40 - кредит ЄБРР, 20 - кошти "Укравтодору"). Знову ж, без гарантій Уряду України банкіри видавати гроші не мають наміру.

Перед тим, як виділяти кошти на проект "Розвиток українських залізниць", метою якого є модернізація залізничної інфраструктури в напрямку Львів-Київ, від керівництва "Укрзалізниці" очікують структурної перебудови і перегляду системи пільг, через яку залізниці несуть значні збитки. Повільність української сторони призвела до того, що ЄБРР прийняв рішення про зменшення вартості проекту, що спочатку становила 109,47 млн дол. США (з них 46,86 млн дол. США - кредит ЄББР, а 25,76 млн дол. США - кредит Експортно-кредитного агентства).