Міжнародні транспортні коридори - особливий пріоритет України на шляху інтеграції у світову економічну систему
Не набагато нижчим є значення коефіцієнта транзитності у Білорусі. Згадаємо нараду, що відбулася на початку вересня 1998 р. в Баку, на якій було схвалено стратегію транспортного сполучення країн Південно-Східної Азії з Європою через Китай, Казахстан, країни Центральної Азії, Каспійське і Чорне моря. Це фактично відбудова Великого шовкового шляху. Але при більш уважному розгляді цьому суперграндіозному фантастично дорогому проекту існує цілком реальна альтернатива.
Існує можливість створення МТК від Лондона через Париж, Берлін, Брест, Мінськ, Москву, Нижній Новгород, Єкатеринбург, Омськ, Новосибірськ, Красноярськ, Іркутськ, Читу, Хабаровськ, Комсомольськ-на-Амурі, острів Сахалін, Японію. При цьому вже є залізнична магістраль довжиною 12 тис. км, що проходить територією однієї країни. Нагадаємо, що Росія вже завершує будівництво Північно-Муйського тунелю довжиною 15 км і тим самим реанімує Байкало-Амурську магістраль. Якщо провести обгрунтовані економічні дослідження, то може виявитися, що доставка вантажів російськими залізницями у значно коротші терміни за рахунок одного виду транспорту при відсутності кордонів і митниць буде більш привабливою. Фахівці одностайно стверджують, що технічних бар'єрів для створення тунелю довжиною 6-7 км між материком і о.Сахалін через протоку Невельського не існує. Відстань між о.Сахаліном і о.Хокайдо становить усього 40 км. У Японії вже є технічні проекти подолання цієї перешкоди: міст або тунель, у запасі - автомобільно-залізнична поромна переправа.
Від реалізації проекту створення на своїй території міжнародних транспортних коридорів Україна одержить дуже значний саме транзитний вантажопотік з потенційним обсягом у десятки мільйонів тонн на рік. Звідси, зрозуміло, - і відповідні прибутки.Підбиваючи підсумки, можна сказати, що Україна просто "приречена" на прискорене будівництво національної мережі МТК. Саме завдяки цьому кроку Україна закріпиться на ринку транспортних послуг у напрямі з Європи на Південно-Східну Азію, створюючи тим самим незворотні передумови реальної власної інтеграції в Європейське співтовариство.
При написанні цієї статті автори використовували вітчизняні та закордонні джерела, а також документи, протоколи і стенограми виступів фахівців і вчених на численних конференціях, семінарах, "круглих столах" й інших видах наукових дискусій. Лише невелика частина з використаних матеріалів наведена у списку літератури. Автори висловлюють також щиру подяку всім колегам і друзям за надану допомогу та консультації при підготовці цієї статті.
Використані джерела
1.Баритко А. Супермагистраль XXI века // Независимая газета. - 1998. - 3 окт.
2.Воробьев Ю.Л. Позиция Украины на Евро-Азиатском рынке транспортных услуг: проблемы и приоритеты. Труды Международной конференции “Транспорт - в XXI век. Транспортные перевозки в странах СНГ, Балтии, Европы и Ближнего Востока". Одесса. 21-22 октября 1998.
3.Гриневецкий С.Р. Транспортные коридоры: перспективы для региона // Судоходство. - 1998. - № 6-7. - с. 7-11.
4.Джангожин Р. Украине пора бы воспользоваться своим потенциалом транзитности // Зеркало недели. - 1998. - № 9. - 28 февр.
5.Джангожин Р. Транспортные коридоры Украины и проблемы их безопасности // Зеркало недели. - 1999. - № 22. - 5 июня.
6.Еременко А. “Городу русской славы” прочат роль украинского транспортного форпоста, а Украине - полноправное участие в формирующихся международных транспортных коридорах // Зеркало недели. - 1999. - № 24. - 19 июня.
7.Курлянд А.М. Проблемы и перспективы Евро-Азиатского транспортного коридора. Паромная переправа Украина - Грузия. Труды Международной конференции “Транспорт - в XXI век. Транспортные перевозки в странах СНГ, Балтии, Европы и Ближнего Востока". Одесса. 21-22 октября 1998.
8.Маслов А. Тупики "коридорной" политики // Деловая Украина. - 1997. - № 62. - сент.
9.Олійник О. Дороги, які ми будуємо // Урядовий кур’єр. - 1998. - 20 серп.