Організація митного контролю та здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон

Угоди про вільну торгівлю між країнами – членами СНД, а також існування пільг, передбаченим чинним законодавством України ( поставки в межах кредитних ліній під гарантією Кабінету Міністрів; ввезення товарів, як іноземних інвестицій, гуманітарна допомога) виводяться з-під дії механізмів та тарифного регулювання значну частку імпорту: реально ввізне мито зараз стягується з близько 40% імпорту.

Стабільність митного законодавства, швидкість та простота митного оформлення вважаються обов’язковими передумовами для забезпечення привабливого інвестиційного клімату. Створення сприятливих умов для ведення зовнішньоекономічної діяльності вимагають уніфікації митного законодавства з чинними в міжнародній практиці нормами і стандартами. Основою такого законодавства є новий Митний Кодекс України. Його проект 16 грудня 1998 р. був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні.

На думку міжнародних фахівців в області митної справи проект Кодексу відповідає сучасним нормам і положенням, прийнятим в міжнародній практиці, ставить у рівні умови українських імпортерів.

Розвиток системи митного оформлення та контролю в Україні здійснюється в напрямку прискорення проходження товарів і транспортних засобів через митний кордон. Підвищувати пропускну спроможність пунктів пропуску, не знижуючи при цьому надійності митного контролю, дає можливість гуманізації та спрощення режиму контролю за переміщенням громадян та вантажів. Так, для створення сприятливих умов для перетину громадянами митного кордону України з травня 1996 року діє вибірковий контроль речей, валюти та цінностей.

Спочатку в аеропортах (Бориспіль, Сімферополь, Одеса, Харків, Дніпропетровськ), і на авто переходах (“Рава-Руська”, “Краковець”, “Шегіні”, “Ягодин”, “Устилуг”, “Чоп”, ) впроваджено систему по принципу “зеленого” і “червоного” коридорів. Цю практику планується ввести і в інших пунктах пропуску .З метою наближення процесу митного оформлення та контролю товарів до загально прийнятих світових норм Держмитслужбою наприкінці 1998 року розроблено типову технологію оформлення вантажів та транспортних засобів за безконтрактним методом з використанням поетапної процедури контролю та оформлення. Ця технологія дає можливість проводити оформлення та контроль без контакту вантажовідправника або декларанта з працівниками митниці. Зараз всі митниці вже завершили перехід на цю новітню технологію.

Також для кожної дії на митниці існують технологічні схеми в рамках яких працюють митники. Одною з таких схем є технологічна схема митного оформлення товарів та інших предметів у ВВ. Дана технологічна схема митного оформлення розроблена на виконання вимог Митного Кодексу України. Положення про вантажну митну декларацію, затверджено постановою КМУ №574 від 09.06.97р., Метою з якою була розроблена дана технологічна схема було визначення послідовності дій інспектора ВВ при здійснені митного оформлення та контролю товарів та інших предметів.

1. Принципи організації митного оформлення і митного контролю

товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон

Сутність і значення митного контролю і митного оформлення

Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгі­вля пов'язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних за- • собів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митно­му контролю і митному оформленню — держава заінтересована, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення това­рів і транспортних засобів, що стають предметом митного конт­ролю. До цих правил належать:

• одержання дозволу на здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповідних органах держави як господарюючих суб'єктів;

« правила укладання договорів, у т. ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продаж товарів, на товарообмінні (бар­терні) операції, на транспортування, навантажувально-розванта­жувальні, страхові та інші операції, пов'язані зі збереженням, експертизою товарів і т. п.;

• одержання відповідних ліцензій на імпорт або експорт ви­значених видів товарів, дозволів на вивіз або ввезення встановле­них обсягів товарів або на визначену суму (кількісних або вартіс­них квот), тобто вжиття заходів економічної політики;