Організація митного контролю та здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон

Державна митна служба України може скасувати ліцензію у випадках:

1) якщо ліцензія була видана на основі недостовірних відомо­стей, які мали суттєве значення для прийняття рішення про її ви­дачу;

2) неодноразове невиконання обов'язків митного брокера;

3) допущення дій, що порушують права інших підприємств або суперечать інтересам держави;

4) визнання митного брокера плато неспроможним;

5) користування послугами особи, яка не має кваліфікаційного посвідчення або посвідчення, дія якого тимчасово зупинена;

6) порушення митного або іншого законодавства України.

За видачу свідоцтва Державної митної служби України на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання його як декларанта встановлено збір, який перераховується на відповідний рахунок Державної митної служ­би України. У разі анулювання ліцензії встановлений збір за її видачу не повертається.

Особа митного брокера, яка отримала кваліфікаційне свідоцт­во Державної митної служби України, здійснює декларування і митне оформлення транспортних засобів, товарів та інших пред­метів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій і представництв.

Для отримання кваліфікаційного свідоцтва особи митного бро­кера митний брокер подає заяву до тієї митниці, в зоні діяльності.

3. Порівняльний аналіз статей діючого та нової редакції митного кодексів.Зробивши порівняльний аналіз статей діючого та нових статей редакції митного кодексу ми побачимо, що митний кодекс нової редакції більш досконалий та доповнений. З цього можна побачити що метою митного оформлення є засвідчення відомостей одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Отже краще викладене в кодексі нової редакції митне оформлення здійснюється в місцях розташування провідних підрозділів митних органів протягом часу, що встановлюють митні органи за погодженням з органами, вповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у Статті 27 цього Кодексу.

За рішенням спеціально уповноваженого ценрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митне оформлення товарів окремих видів може здійснюватися у спеціально визначених для цього митних органах.

Висновок.

Підсумовуючи, можна зробити висновок про важливу роль і місце Держмитслужби в системі контрольно-наглядових органів України. Враховуючи специфічність та багатогранність завдань, що виконуються митними підрозділами, а також певну недосконалість правової регламентації їх роботи, існує нагальна проблема здійснення подальших кроків щодо зміцнення законодавчих підвалин організації діяльності Держмитслужби , першочерговим з яких є остаточне вирішення проблеми незалежного правового забезпечення виконання прокладених на неї правоохоронних функцій.

Існують декілька причин через які Державна Митна служба України ще досих пір не функціонує так як потрібно. Першою причиною є те що, після розпаду СССР, вся матеріальна база, інформаційна , а також кваліфіковані кадри і підготовка їх. Це все залишилось в Російській федерації а для україни залишилося 8 тисяч кілометрів кордону, і довелося самотужки створювати Державну Митну службу.

Ставши незалежною в Україні неісну вало свого Митного кодексу а користувались колишнім кодексом СССР. Діючий сьогодні Митний кодекс України, прийнятий у перші роки незалежності нашої держави, як головний документ з митної справи не повною мірою відповідає нинішнім завданням митних органів, що повязані із захистом економічних інтересів країни, бородьбою з контрабандою, порушеннями митних правил , злочинністю і корупцією. Митний кодекс України не враховує обставин , полв’язаних із значними змінами в законодавчій базі України. Достатня кількість нормативних і законодавчих актів, прийнятих за останні 6 років, що регулюють зовнішньо економічну діяльність, вимагають відповідного закріплення у національномі законодавстві, у тому числі і у митному. Теперішній Митний кодекс також загально прийнятим у світовій практиці норм та правилам.