Україна у системі світогосподарських зв'язків

Рушійною силою зростання світових цін на сільськогосподарську сировину, ме­тали і мінерали стало піднесення економічної діяльності в азійських країнах. Помітну роль на світовому ринку сировинних товарів як споживач і постачальник почав відігра­вати Китай. Швидке зростання обробної промисловості у Китаї накручувало світові ціни на мідь, залізну руду, нікель. Тим часом нарощування власного виробництва металопродукції у Китаї виступало фактором зниження світових цін на продукцію чор­ної металургії (за 9 місяців 2005 р. виробництво сталі у Китаї збільшилося на 25,8% і досягло 269 млн. т). У майбутньому дедалі більша частка потреб китайської про­мисловості у конструкційних матеріалах і напівфабрикатах задовольнятиметься за рахунок внутрішнього виробництва, а тому світові ціни на продукцію чорної мета­лургії, ймовірно, знижуватимуться.

Щодо довгострокових тенденцій, то, за розрахунками Світового банку, у 2004 р. реальні ціни (у доларах) на метали і мінерали були на 19,5% нижчими від рівня 1980 р. і приблизно дорівнювали цінам 1990 р., а ціни на добрива були на 52,1% нижчими від рівня 1980 р. і на 7,5% перевищували ціни 1990 р. Експерти ЮНКТАД вказували на те, що, незважаючи на зростання цін на сировинні товари, яке спостерігалося остан­нім часом, у реальному вираженні вони перебували на досить низькому рівні - наба­гато нижчому порівняно з 70-ми - початком 80-х років. За оцінками спеціалістів МВФ, у 2005 р. світові ціни на метали на 50% перевищували рівень цін довгостроко­вої лінії тренду; згідно з їх прогнозом, у 2006 р. ціни на метали зменшаться на 10% і продовжуватимуть знижуватися у середньостроковій перспективі.

За оцінками, реальні ціни на традиційні товари українського експорту в довгостроковому періоді знижуватимуться під впливом таких факторів:

1)низького технологічного рівня продукції (у складі цін на товари, вироб­лені з використанням технологій низького і середнього рівнів, відсутня інноваційна рента, внаслідок чого зростання цін на них відставатиме від зростання цін на високо технологічні товари);2)високої конкуренції між виробниками країн, які розвиваються, і країн з перехідною економікою на світовому ринку низькотехнологічних товарів (рин­ки трудо- і матеріаломісткої продукції виступають сферою дії конкурентних переваг виробників з цих країн);

3)слабкого динамізму попиту на низькотехнологічну продукцію у розви­нутих країнах (із зростанням доходів споживачі у цих країнах витрачатимуть дедалі меншу частку своїх доходів на продовольчі та низькотехнологічні промислові товари, а дедалі більшу - на високотехнологічні товари й послуги, які не є об'єктами міжна­родної торгівлі).

Тим часом варто зазначити, що в Україні виробництво і експорт продукції базо­вих галузей економіки ґрунтуються на використанні високовартісних (хоча й застарі­лих) основних фондів. Фінансування масштабних капіталовкладень для створення таких потужностей в інших країнах являє собою один з бар'єрів для входу на світовий ринок енерго- і матеріаломісткої продукції обробної промисловості. Тому на таких ринках інтенсивність конкурентної боротьби є нижчою, ніж на ринках продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини (що слугують класичним прикладом ринків з досконалою конкуренцією). З огляду на це, можемо стверджувати, що Україна дістає певні переваги від постачання на світовий ринок металопродукції, добрив, продукції машинобудування.

Проте у довгостроковому періоді надвиробництво у глобальних ланцюгах III і IV технологічних укладів, яке супроводжується зміною структури попиту в розвинутих країнах (внаслідок поширення виробничо-технічних систем V і VI технологічних укла­дів), виступатиме основним фактором падіння світових цін на продукцію базових галузей економіки України. Інакше кажучи, спеціалізація національної економіки на виробництві продукції з низьким ступенем обробки в умовах дії механізмів нееквіва­лентного зовнішньоекономічного обміну вестиме до звуження фінансового потенці­алу нації.

3. Формування нової моделі національної конкурентоспроможності

Необхідність структурної диверсифікації вітчизняного експорту та розши­рення присутності України на нових динамічних ринках зумовлена дією таких фак­торів зовнішнього і внутрішнього характеру:

інтенсивної конкуренції на ринках низькотехнологічної продукції та падіння світо­вого попиту на цю продукцію, що вестимуть до зниження реальних цін у довгостроко­вому періоді;

мінливості та нестабільності цін на сировину і продукцію з низьким ступенем обробки;