Україна у системі світогосподарських зв'язків

ІІ. Експортний потенціал України: моделювання та довгостроковий прогноз

1. Моделювання експортного потенціалу України

Моделювання макроекономічних процесів (макроекономічне моделювання) вже декілька десятиліть викорис­товується як інструмент аналізу, імітації та прогнозування економічних процесів у державних та недержавних уста­новах багатьох країн. Найважливішою метою моделюван­ня є оцінка впливу на економіку зовнішніх та внутрішніх факторів, а також обґрунтування управлінських рішень.

Звернімо увагу на те, що роцесний підхід в управлінні — явище не нове. Його виникнення відносять до фази «школи наукового уп­равління підприємствами», що виникла на початку XX ст. у СІІІА в зв'язку із кризою перевиробництва. На нашу думку, досягнення пере­моги у конкурентній боротьбі (як на мікрорівні, так і на міжнародних ринках) тільки за рахунок виваженої цінової політики в сучасних умо­вах є неможливим. Реалії говорять про те, що на сучасній світовій арені виграє той, хто найшвидше реагує на зміни в навколишньому середо­вищі та максимально до них адаптується. Така швидка реакція може бути забезпечена, зокрема, впровадженням процесного управління.

Стандарт ISO 9000:2000 визначає процес як сукупність взаємоза­лежних і взаємодіючих видів діяльності, що перетворюють входи у ви­ходи, які становлять цінність для споживача. У цьому визначенні під процесом можна розуміти будь-яку діяльність, що використовує певні ресурси (фінансові, матеріальні, людські, інформаційні) для перетво­рення вхідних елементів у вихідні. Процес включає одну або більше зв'язаних між собою процедур або функцій, які спільно реалізують певне завдання (зазвичай у рамках організаційної структури). Він мо­же виконуватися в межах однієї організаційної одиниці, охоплювати кілька одиниць або навіть кілька різних організацій.

Одним з ключових аспектів управління є моделювання процесів. Під час моделювання процесу формування експортного потенціалу обробної промисловості України ми поставили такі основні цілі:

отримати простий та зрозумілий опис процесу «as is»;

визначити поточні проблеми, що наявні у процесі;

визначити шляхи подолання існуючих проблем та побудувати мо­

дель «to be»;

запропонувати на основі аналізу переваг та недоліків побудованих

моделей пріоритетні напрями переходу від моделі «як є» до моделі

«як має бути».

Згідно з поставленими цілями моделювання процесу формування експортного потенціалу обробної промисловості було побудовано мо­делі «як є» («as is») та «як має бути» («to be»).

Ключовою різницею між процесом «як є» («as is») і «як має бу­ти» («to be») є склад управляючих та мотивуючих факторів. Процес «як є» («as is») управляється безпосередньо підприємствами оброб­ної промисловості, які передбачають отримання максимального при­бутку. При цьому координація їх дій або зовсім відсутня, або є дуже слабкою. Більш сприятлива кон'юнктура світового ринку в порівнянні із внутрішнім примушує виробників відмовлятися від продажу продукції вітчизняним споживачам на користь її експорту. Загалом це призводить до певної подібності з Броунівським рухом — до некерованого зростання експорту сировини та напівфабри­катів, порушення оптимальної структури експорту, зниження внутрішнього споживання продукції.

Цих недоліків немає в процесі «як має бути» (« bе»). Наявність ццентралізованого державного управління та обґрунтованої державної політики формування експортного потенціалу робить весь процес збалансованим, керованим та прозорим.